08 січня 2020 року справа № 580/3892/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,
представника позивача - Харченко О.М (за ордером),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами, передбаченими параграфом 2 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Анд - Груп», акціонерне товариство «Сбербанк» про визнання протиправною та скасування постанови,
09.12.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі-відповідач), в якій з урахуванням позовної заяви в новій редакції просить визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 26.06.2019, що винесена державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаськкій області Луговської В.В. по зведеному виконавчому провадженню №60229975 в частині накладення арешту на картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «СБЕРБАНК» позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23.10.2019 в АТ«СБЕРБАНК» надійшла спірна постанова державного виконавця в межах ВП №56149681 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банку. Зазначеною постановою, зокрема, накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 на який позивач отримує заробітну плату з основного місця роботи. З метою скасування арешту на зарплатний картковий рахунок позивач звернувся із заявою до відповідача, однак останній листом від 15.10.2019 №47059 в задоволенні заяви відмовив, оскільки заборгованість по виконавчому провадженню не погашена.
Ухвалою суду від 28.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Анд - Груп» та акціонерне товариство «Сбербанк».
У відзиві на позов відповідач не погодився з доводами позивача, аргументуючи свою позицію тим, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника для забезпечення виконання рішення суду вчинені в межах його повноважень та узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, однак у відзиві на позов просив здійснити розгляд справи за його відсутності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Анд - Груп» та акціонерне товариство «Сбербанк» у судове засідання своїх представників не направили хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили, доказів поважності своєї відсутності в судовому засіданні не надали.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Виконавче провадження №56149681 відкрито 12.04.2018 щодо стягнення з позивача штрафу в розмірі 10200 грн. в дохід держави на підставі постанови Придніпровського районного суду м. Черкас від 28.12.2017 у справі № 711/10925/17.
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Луговської В.В. (далі - державний виконавець) від 26.06.2019 в межах виконавчого провадження №56149681 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ«СБЕРБАНК», у тому числі й рахунку № НОМЕР_1 .
14.08.2019 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №59797626 щодо стягнення із позивача на користь ТОВ «АНД-Груп» боргу в розмірі 195811 грн. 94 коп., відповідно до виконавчого листа № 712/13378/18, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси.
04.10.2019 постановою державного виконавця об'єднано виконавчі провадження №56149681 та №59797626 у зведене виконавче провадження №60229975.
Відповідно до довідки про доходи №1356 від 28.10.2019 ОСОБА_1 працює на ПАТ «АЗОТ» на посаді котельника, де отримує заробітну плату, розмір якої за період із травня 2019 року по вересень 2019 року становить 33067 грн. 27 коп.
Згідно з довідкою АТ «СБЕРБАНК» від 29.08.2019 №50-4/39/3/60-2 позивачем відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України для зарахування заробітної плати по зарплатному проекту ПАТ«АЗОТ».
16.09.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив зняти арешт з карткового рахунку № НОМЕР_1 , оскільки на нього отримує заробітну плату, що є єдиним джерелом його доходу.
15.10.2019 відповідач листом №47059 відмовив позивачу в задоволенні його заяви з посиланням на не погашену заборгованість в межах зведеного виконавчого провадження №60229975.
Не погоджуючись з постановою про накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 в АТ«СБЕРБАНК», позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII)
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частин 1-4 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежені права державного виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, а саме, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на рахунках із спеціальним режимом використання, кошти на інших рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Як свідчать матеріали справи, державним виконавцем постановою від 26.06.2019 накладено арешт, зокрема, на рахунок позивача в АТ «СБЕРБАНК» НОМЕР_1 який використовується для виплати йому заробітної плати.
Тобто, картковий рахунок позивача в АТ «СБЕРБАНК» № НОМЕР_1 є рахунком, на який надходять кошти в якості заробітної плати, яку позивач отримує від працедавця, які, в свою чергу, є для останнього засобом для існування.
У зв'язку з накладенням арешту на кошти боржника, позивачу фактично здійснено заборону видаткових операцій за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у АТ «СБЕРБАНК», на який перераховується заробітна плата.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Положеннями ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
З аналізу наведених норм вбачається, що Держава гарантує та захищає право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та соціальні виплати.
У зв'язку з чим, законодавцем окремо, у розділі IX Закону №1404-VIII, визначено порядок звернення стягнення звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Так, приписами ч. 1, 3 статті 68 Закону №1404 втзначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Частиною 1 ст. 69 Закону № 1404 встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника встановлений статтею 70 Закону №1404-VIII і становить 20 відсотків.
Близька за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2018 у справі № 344/12102/16-ц.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, постановою державного виконавця від 26.06.2019 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок позивача в АТ «СБЕРБАНК» № НОМЕР_1 , порушено право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, позбавлено останнього необхідних коштів на існування та можливості користуватися заробітною платою тривалий час, що свідчить про протиправність зазначеної постанови у відповідній частині.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідачем протиправно накладено арешт на рахунок позивача в АТ «СБЕРБАНК» № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, позбавило позивача необхідних коштів на існування, при цьому примусове виконання виконавчих листів в межах зведеного виконавчого провадження №60229975 може здійснюватися - шляхом звернення стягнення на заробітну плату боржника відповідно до положень ст. 68-70 Закону №1404 у розмірі 20 відсотків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд не враховує ухвалу Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 727/6406/18 оскільки вказаним рішенням, Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, натомість відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, а саме в постанові Верховного Суду від 17.09.2018 у справі № 344/12102/16-ц міститься висновок про застосування норм права за результатом розгляду по суті касаційної скарги, який, в свою чергу застосований судом під час розгляду даної адміністративної справи.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 12, 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 КАС України, суд,
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Луговської В.В. про арешт коштів боржника від 26.06.2019 у межах виконавчого провадження №56149681 в частині накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «СБЕРБАНК» № НОМЕР_1 .
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18000, просп. Хіміків, 50, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 36157425) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
4.Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.А. Рідзель