28 грудня 2019 року справа № 580/3690/19 м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Черкаського зонального відділу військової служби правопорядку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про зобов'язання вчинити дії,
25.11.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку (далі - відповідач), в якій просить:
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015-2018, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення із військової служби, 04.06.2018;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, середній заробіток за весь час затримки виплати грошового забезпечення по день фактичного розрахунку, а саме з 04.06.2018 по 25.11.2019.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
02.12.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Заявлене клопотання мотивоване необхідністю дослідження значної кількості доказів та значенням справи для відповідача.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 ст. 12 КАС України чітко визначено перелік справ, які виключно розглядаються за правилами загального позовного провадження.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, проаналізувавши всі критерії, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду адміністративної справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись статтями 248, 257-262 КАС України, суд,
1.У задоволенні клопотання представника Черкаського зонального відділу військової служби правопорядку щодо розгляду адміністративної справи №580/3690/19 у порядку загального позовного провадження - відмовити.
2.Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Рідзель