Справа № 357/12388/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кошель Л.М.
08 січня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Черпіцької Л.Т.,
суддів: Бараненко І.І.,
Василенко Я.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу поліцейського батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Тимошенко Аліни Валентинівни на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Тимошенко Аліни Валентинівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до поліцейського батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Тимошенко Аліни Валентинівни, в якій просив: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1554400 від 24.09.2019 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.; закрити провадження в даній справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу в діях ОСОБА_1 такого правопорушення.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження правомірності прийнятого рішення, чим не виконано свій процесуальний обов'язок доказування.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, поліцейський батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції Тимошенко Аліна Валентинівна подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що вчинення адміністративного правопорушення було підтверджено відеозаписом, з якого відслідковується пояснення позивача, в якому він неодноразово визнає порушення проїзду на заборонений сигнал світлофору червоного кольору та тим, що під час розгляду справи було опитано свідка, яким було надано письмові пояснення в підтвердження факту вчиненого правопорушення.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1554400 від 24.09.2019 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
З даної постанови вбачається, що 24.09.2019 року о 21:54 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Леваневського, 52 у м.Біла Церква Київської області, проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е. Правил дорожнього руху України.
Вважаючи вищевказану постанову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 8.7.3(е) Правил дорожнього руху, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано процесуального обов'язку доказування, передбаченого ст.77 КАС України, щодо надання доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Водночас, дослідивши зміст оскаржуваної постанови колегія суддів встановила, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення п. 8.7.3 Правил дорожнього руху.
Проте, в оскаржуваній постанові, в порушення ст. 283 КУпАП не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення. Крім того, відповідачем у якості доказів в оскаржуваній постанові не вказані додатки - відеозаписи або фото, які підтверджують вчинення правопорушення.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, чи фото, надане відповідачем відео не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, суд звертає увагу, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності (рішення ВС/КАС у справі № 537/2088/17 від 15.05.19 року).
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1554400 від 24.09.2019 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, оскільки, у разі відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відео чи фото, надане відповідачем відео не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а постанова у справі про адміністративне правопорушення не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року (справа № 337/3389/16-а), від 31.01.2019 року (справа 464/2309/17).
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 271, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу поліцейського батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Тимошенко Аліни Валентинівни - залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька
Судді: І.І. Бараненко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови виготовлено 08 січня 2020 року.