Справа № 640/14933/19
про залишення апеляційної скарги без руху
02 січня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнов А.М., перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування реєстрації та зобов'язання вчинити дії,
Офіс великих платників податків ДФС 18 грудня 2019 року вдруге направив до суду засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року про повернення позовної заяви.
У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви була прийнята 19 вересня 2019 року. Відповідно до інформації, яку зазначив скаржник у заяві від 06 листопада 2019 року копію ухвали суду від 19 вересня 2019 року він отримав 30 вересня 2019 року.
Також з матеріалів справи вбачається, що скаржник 15 жовтня 2019 року подавав до суду апеляційну скаргу на ухвалу суду від 19 вересня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з недотриманням позивачем вимог ст. 295 та п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України. Недоліки апеляційної скарги полягали у тому, що скаржник не сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги, пропустив строк на апеляційне оскарження та не подав до суду заяву про його поновлення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року суд поновив Офісу великих платників податків ДФС строк на подання апеляційної скарги, однак повернув апеляційну скаргу позивачу з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору та надання до суду документу, що підтверджує його сплату.
Офіс великих платників податків ДФС 18 грудня 2019 року повторно засобами поштового зв'язку направив до суду апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжним дорученням про сплату судового збору від 25 листопада 2019 року № 235, яке оплачене 27 листопада 2019 року.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє учасника справи права на повторне звернення до суду у випадку усунення недоліків, які були підставою для повернення раніше поданої апеляційної скарги. Також скаржник зазначає, що він у повній мірі фінансується з Державного бюджету України та з об'єктивних причин був позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження враховую, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.
Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили її повернення та за наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Наявність об'єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод.
Надаючи оцінку доводам податкового органу, враховую висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 815/3029/17 щодо умов, за яких причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть вважатися поважними. У вказаній постанові зазначено, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що скаржник повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують:
- відсутність коштів на рахунку Офісу великих платників податків ДФС починаючи з дати подачі апеляційної скарги вперше по день закінчення строку усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року;
- вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог ухвали суду від 21 жовтня 2019 року в установлений строк, а також на отримання коштів для сплати судового збору;
- відновлення можливості сплатити судовий збір саме 25 листопада 2019 року;
- звернення до суду із повторною апеляційною скаргою невідкладно після отримання платіжного доручення про сплату судового збору.
Разом з тим, до апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Офіс великих платників податків ДФС не приєднав зазначених доказів. У матеріалах справи такі докази також відсутні.
Під час вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження враховую, що вперше апеляційна скарга на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року була подана до суду 15 жовтня 2019 року, строк усунення її недоліків, з урахуванням ухвали суду від 21 жовтня 2019 року, сплинув 18 листопада 2019 року. Отже, позивачу був наданий достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Обґрунтованих доводів, які б давали підстави вважати, що строк з 15 жовтня 2019 року по 18 листопада 2019 року був недостатнім для виконання процедур, визначених Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року № 938, для сплати судового збору - скаржник не надав.
Також звертаю увагу на те, що судовий збір за подачу апеляційної скарги був сплачений 27 листопада 2019 року, а повторна апеляційна скарга направлена до суду лише 18 грудня 2019 року. Про обставини, які перешкоджали подати повторну апеляційну скаргу невідкладно після сплати судового збору, скаржник суду не повідомив.
Таким чином, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строку - неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС слід залишити без руху та надати скаржнику час для підготовки заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 169, 293, 295, 296, 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування реєстрації та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя А.М. Горяйнов