Провадження №2/537/181/2020
Справа № 537/4883/19
"09" січня 2020 р. суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
встановив:
Представник позивача, АТ КБ «Приватбанк» - Савіхіна А.М., звернулась до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 25 січня 2008 року в розмірі 6 009 грн. 62 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Суддя, перевіривши матеріали позову, встановив таке.
Згідно з вимогами ЦПК України звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З тексту позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , який 25 січня 2008 року уклав кредитний договір з АТ КБ «Приватбанк».
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 , до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника, а спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки з дня відкриття спадщини, а також постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Однак, в порушення зазначених вище норм чинного законодавства, позивачем не надано до суду доказів в обґрунтування його твердження щодо факту прийняття відповідачем ОСОБА_1 спадщини, оскільки останній з 29 липня 2011 року був знятий з реєстрації адреси проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Крюківської районної адміністрації Виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області за вих. № 8971/01-27.
Тобто, на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 - 24 березня 2013 року, відповідач не був зареєстрований за адресою реєстрації спадкодавця: АДРЕСА_1 , що ставить під сумнів факт прийняття спадщини останнім після померлого спадкодавця та, як наслідок наявність підстав для стягнення з нього боргу за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_3 .
Окрім того, як вбачається із позовної заяви та додатків долучених до неї, на підтвердження сплати судового збору представником позивача долучено платіжне доручення.
Між тим, вказаний документ не є належним підтвердженням сплати судового збору з огляду на таке.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення, що відповідає пункту 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (додаток № 2 до постанови).
Так відповідні документи (платіжні документи) мають подаватись до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Вказаний висновок суду, також, кореспондується із роз'ясненнями наданими у п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Як вбачається безпосередньо із долученого представником позивача платіжного доручення, останнє в порушення зазначених вище приписів не містить штампу/печатки банку, а тому, не може бути визнане судом належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши представнику позивача строк для виправлення вищезазначених недоліків, а саме надати до суду докази на підтвердження факту прийняття відповідачем ОСОБА_1 спадщини після померлого ОСОБА_3 та оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.
Одночасно суддя роз'яснює, якщо позивач у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
постановив:
Позовну заяву акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений строк він виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : І.І.Дядечко