Рішення
Іменем України
09 січня 2020 року місто Чернігів
Справа №751/8431/19
Провадження №2/751/47/20
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Дасюк Н. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем з 2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого має малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя не склалося, шлюбні відносини припинилися з січня 2018 року, спільне господарство не ведеться. В сім'ї часто виникали сварки та суперечки з суттєво важливих питань. За таких обставин, подальше сумісне життя та збереження сім'ї неможливе.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 26 листопада 2019 року відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи у загальному позовному проваджені.
Ухвалою суду від 19 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Учасники справи у судове засідання не прибули. Надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, при цьому позивач вказала, що позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, а відповідач зазначив, що позов визнає в частині розірвання шлюбу, але заперечує щодо залишення шлюбного прізвища позивачки.
Суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних і доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 06 серпня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1230 (а.с.3).
Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до вимог ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ч. 3 ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Приймаючи до уваги обставини життя подружжя, відсутність згоди позивача на примирення, суд дійшов висновку, що шлюб на підставі ст.112 Сімейного Кодексу України належить розірвати, оскільки шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить формальний характер, збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та їх малолітній дитині, що має істотне значення у даній справі.
Щодо заперечень відповідача про відмову позивачу залишити її шлюбне прізвище, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Право змінити спільне прізвище на дошлюбне має лише той з подружжя, хто обрав спільне прізвище при укладенні шлюбу. При цьому, той з подружжя, чиє прізвище він носить, не може заборонити йому продовжувати іменуватися цим прізвищем після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.8 ст.294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
За таких підстав заперечення відповідача не обґрунтовані, а позивач після розірвання шлюбу має право іменуватися обраним прізвищем - « ОСОБА_1 ».
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
V. Розподіл судових витрат
У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір, але за відсутності даної вимоги судовий збір не стягується.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.55, 105 ч.3, 110 ч.1, 112, 113, 115 Сімейного Кодексу України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 серпня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1230 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_1 ».
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 09.01.2020 року.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Н. В. Маслюк