КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5674/19
Провадження № 2/552/74/20
08.01.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Васильєвої Л.М.
при секретарі Орламенко А.О.
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Варави Ю.Ю., представника третьої особи Дяченка В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
15.10.2019 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 17.05.2014, який розірваний рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13.09.2016. Вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею. Відповідач ще перебуваючи з нею у зареєстрованому шлюбі усунувся від виконання батьківських обов'язків, а саме з донькою не спілкується, не цікавиться життям та розвитком дитини, не забезпечує дитину матеріально, контакту не шукає, не бере участі у її вихованні. Просила суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача на її користь витрати по справі.
Ухвалою від 28.10. 2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.11.2019 підготовче судове засідання закрито, та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Варава Ю.Ю. позовні вимоги підтримали повністю , просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Позивач пояснила, що відповідач останній раз бачив доньку два роки тому, аліменти на утримання дитини не сплачує, на час розгляду справи має заборгованість по сплаті аліментів більше 63 000 грн, що раніше він проживав разом з батьками за адресою АДРЕСА_1 , але зараз переховується від сплати аліментів та їй невідоме його місце проживання.
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на сайті "Судова влада".
Представник третьої особи ,Служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської у м. Полтаві ради, Дяченко В.В. вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню та пояснив, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав надано службою на підставі доказів та пояснень, які надала позивач, відповідач викликався на засідання комісії, але не з'явився.
Представник третьої особи, Київської районної у м. Полтаві ради , надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, та дослідивши матеріали справи, суд керується наступним.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Судом встановлено. що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження.
На підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28.09.2015 відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі ј частки його заробітку ( доходу), але свої аліментні обов'язки не виконує, має заборгованість по сплаті аліментів, станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом, у розмірі 43 638.18 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач долею доньки не цікавиться,ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2019 відповідач оголошений у розшук.
27.07.2017 відносно відповідача до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ним кримінального правопорушення, правова кваліфікація ч. 1 ст. 164 КК України ( злісне ухилення від сплати аліментів).
Факт проживання дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю підтверджується рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради №2 від 08.01.2019.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради , який затверджений рішенням виконавчого комітету № 284 від10.12.2019 та був підтриманий представником в судовому засіданні, є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
За змістом роз'яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.
Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.
11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Однак відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує та взагалі відмовився від виконання батьківських обов'язків по відношенню до доньки, не цікавиться її життям , майже з самого її народження, участі у її вихованні та розвитку не приймає, матеріально дитині не допомагає, тобто жодного контакту з дитиною не підтримує.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Європейський суд з прав людини в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого зазначив, що головним критерієм при вирішенні таких справ є інтереси дитини, розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, і відповідне рішення має підкріплюватись достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини (пункт 49 рішення від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України»).
У даному випадку суд враховує інтереси малолітньої дитини, яка з умисної вини відповідача позбавлена його уваги та піклування , спілкування з батьком, а також у вирішенні інших життєвих питань щодо її життя.
Відповідач ухиляється від сплати аліментів та спілкування з донькою, у зв'язку з чим оголошений у розшук.
Відсутність зв'язку між відповідачем та донькою позбавляє останню права на відпочинок та оздоровлення за кордоном , на зміну місця проживання, реєстрацію місця проживання, оскільки усі ці життєві питання в обов'язковому порядку вимагають участі та обоюдної згоди обох батьків, тоді як малолітня ОСОБА_3 немає можливості отримати таку згоду від батька, відповідача по справі, що значно звужує її права .
Суд повно, всебічно та об'єктивно оцінивши обставини справи, дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків та не бажає приймати участь у вихованні та утриманні доньки, тому позовні вимоги є обгрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768.40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2 проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Треті особи Виконавчий комітет Шевченківської у м. Полтаві ради ЄДРПОУ 05384695 м. Полтава, вул. Мазепи Івана, 30.
Виконавчий комітет Київської у м. Полтаві ради ЄДРПОУ 05384703 м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, Ѕ.
Суддя Л.М. Васильєва