Справа № 736/1366/19
Номер провадження 2/736/10/20
09 січня 2020 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Кутового Ю.С.,
при секретарі - Александровій Н.Л,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Терещенко І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що у нього з відповідачкою є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Савинківською сільською радою Корюківського району Чернігівської області було видано повторно свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 08.05.2019 року. Починаючи з 2018 року шлюбні відносини у позивача з відповідачкою припинилися, і відповідачка разом з сином переїхали жити окремо від нього за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачка всіма можливими способами перешкоджає позивачу у вихованні їх спільної дитини та спілкуванні з ним. Позивач звернувся до органу опіки та піклування Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області із заявою про визначення часу та місця спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розпорядженням голови Корюківської районної державної адміністрації від 19.10.2018 року №460 «Про надання дозволу ОСОБА_1 на особисте спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 , 2010 року народження» було надано дозвіл ОСОБА_1 на особисті зустрічі зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 за місцем проживання батька кожної п'ятниці з 19 години до неділі 13 години та дозвіл на цілодобове перебування малолітнього сина ОСОБА_3 за місцем проживання батька в період шкільних канікул та перебування дитини на території України, з розрахунку - половина канікулярного часу. Але відповідачка чинить перешкоди побаченням батька з малолітнім сином та не виконує відповідне розпорядження голови Корюківської районної державної адміністрації.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити йому для участі у вихованні та спілкуванні з сином, способи участі визначені попереднім розпорядженням голови рай адміністрації.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.
Представник третьої особи Корюківської райдержадміністрації в судовому засіданні не заперечувала у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити за наступних підстав.
По справі встановлено, що у позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідачкою ОСОБА_2 є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Савинківською сільською радою Корюківського району Чернігівської області було видано повторно свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 08.05.2019 року.
Починаючи з 2018 року шлюбні відносини у позивача з відповідачкою припинилися, і відповідачка разом з сином переїхали жити окремо від нього за адресою АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що відповідачка перешкоджала позивачу у спілкуванні з дитиною, на підставі ст. 158 СК України позивач звернувся до органу опіки та піклування Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області із заявою про визначення часу та місця спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розпорядженням голови Корюківської районної державної адміністрації від 19.10.2018 року №460 «Про надання дозволу ОСОБА_1 на особисте спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 , 2010 року народження» було надано дозвіл ОСОБА_1 на особисті зустрічі зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 за місцем проживання батька кожної п'ятниці з 19 години до неділі 13 години та дозвіл на цілодобове перебування малолітнього сина ОСОБА_3 за місцем проживання батька в період шкільних канікул та перебування дитини на території України, з розрахунку - половина канікулярного часу.
Разом з тим, відповідачка продовжила чинити перешкоди у можливості бачитись позивачу з малолітнім сином та не в повній мірі виконувати відповідне розпорядження голови Корюківської районної державної адміністрації.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 3 вказаної Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяються якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставою звернення позивача у суд було порушене його право, як батька, на участь у вихованні малолітнього сина.
Встановлено, що у судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона не згодна на зустрічі позивача з сином, оскільки останній не вчасно повертає його додому.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач, який є батьком дитини, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, компрометуючі дані щодо останнього не встановлені, має постійне місце роботи та має належні житлові умови.
Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.
Враховуючи зазначене вище, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
За таких підстав позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Судові витрати стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 19, 161, ст. ст.ст.3, 10, 60, 61, ч.4 223,208-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для участі у вихованні та спілкуванні з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі способи участі: побачення за місцем проживання батька кожної п'ятниці місяця з 19:00 години до неділі 13:00 години, забираючи сина з місця його проживання о 19:00 годині та повертаючи його до місця проживання о 13:00 годині; цілодобове перебування сина за місцем проживання батька в період шкільних канікул з розрахунку - половина канікулярного часу; безпосереднє відвідування батьком сина за місцем проживання дитини у випадку хвороби дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі - 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі до Корюківського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Ю. С. Кутовий