Справа № 529/1037/19
08 січня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Гвоздика А. Є.
при секретарі Бурлига Н. Л.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення режиму окремого проживання подружжя, -
Позивач звернулась до суду з позовом про встановлення окремого проживання подружжя.
Обгрунтування позову зазначає, що вона з відповідачем з 27 вересня 1996 року перебувають у шлюбі. Від шлюбу мають дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , 1999 року народження. Сімейне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, що в свою чергу призводило до сварок між ними.
Внаслідок зазначених вище обставин, сумісне проживання в одному будинку, тимчасово стало неможливим, тому з вересня 2019 року сторони фактично припинили спільне проживання.
Позивач в судове не з'явилася, однак до суду подала заяву про підтримання своїх позовних вимог та просила суд, розгляд справи провести у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання на розгляд справи по суті не з'явився, жодного документу щодо поважності своєї неявки до суду не подав, однак про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
З огляду на це та у відповідності до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
30.10.2019 року ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положення ст. 119 СК України передбачають, що за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
Судом встановлено, що 27.09.1996 року сторони уклали шлюб, що підтверджується належно завіреною копією свідоцтва про шлюб.
Сторони до вересня 2019 року проживали разом та вели спільне господарство, однак через постійні сварки, які виникали внаслідок відсутності взаємопорозуміння, вони тимчасово проживають за різними адресами.
Так, позивач фактично проживає в по АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 56 СК України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 120 СК України, встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором. У разі встановлення режиму окремого проживання - майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
Як роз'яснює п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні положень статей 119, 120 СК, судам необхідно враховувати, що інститути окремого проживання та розірвання шлюбу мають самостійний характер. Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. За відсутності взаємної згоди подружжя на встановлення сепарації волевиявлення одного з них має бути обґрунтованим. Режим окремого проживання може встановлюватися судом не тільки за позовом одного з подружжя, а й за заявою подружжя, яке досягло спільної згоди. Вирішуючи заяву в порядку ст.119 СК, суд повинен встановити фактичні взаємини сторін і переконатися в доцільності сепарації для того, щоб узаконений спосіб окремого проживання не був формальним засобом вирішення спірних майнових питань.
Аналізуючи зміст ст. 119 СК України, суд вважає, що для встановлення подружжю режиму окремого проживання необхідна наявність двох умов: неможливість або небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно і припинення сімейних відносин між подружжям.
В той же час, Сімейний кодекс України не обмежує час, протягом якого може тривати режим окремого проживання, а тому цей термін не підлягає визначенню й рішенням суду. За умов виправлення стану сімейних стосунків, вказаний режим проживання також може бути припинений.
Дослідивши докази по справі, приймаючи до уваги те, що подружжя тимчасово проживає за різними адресами, спільне проживання унеможливлюється постійними суперечками, їх сімейні відносини припинені з вересня 2019 року, а шлюб останні розривати бажання не мають, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та встановлення режиму окремого проживання подружжя.
Керуючись ст. 3, ст. 56 ст. 119-120 СК України, п.12Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року„ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", ст. ст. 7, 8, 81, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , проживаючого по АДРЕСА_2 , про встановлення окремого режиму проживання, задоволити.
Встановити для подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шлюб між якими зареєстрований 27 вересня 1996 року Скадовським райвідділом реєстрації актів громадянського стану Херсонської області, актовий запис №99, режим окремого проживання.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий: