про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 грудня 2019 року м. Київ № 320/7204/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25.11.2019 про придатність Пасічника до військової служби, яке оформлене висновком медичного огляду у медичній картці №1292.
На підставі ч. 1 ст.171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви поміж іншого, з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд приходить до висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з огляду на таке:
судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4. та ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Суд констатує, що у спорі, за вирішенням якого звернувся заявник як фізична особа, відповідач не є суб'єктом владних повноважень.
Так, згідно п.1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази,- п.2.2 Положення.
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця,- п.2.1 Положення №402.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Позаштатна військово-лікарська комісія - комісія у складі лікарів-спеціалістів, призначена для проведення медичного огляду
На підставі п.2.6 Положення до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей, п.2.6.2 Положення.
Відповідно до п.2.6.7 Положення №402 на підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.
Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, найбільш підготовлений з питань військово-лікарської експертизи, який має досвід роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах та пройшов підготовку (удосконалення) з військово-лікарської експертизи.
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені, п.2.6.11 Положення.
За правилом п. 2.10 Положення,- ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами. Головою ВЛК обласного військового комісаріату (Автономної Республіки Крим або Київського міського військового комісаріату) призначається начальник медичного відділення цього військового комісаріату наказом військового комісара після погодження з начальником ВЛК регіону.
ВЛК військового комісаріату має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
Положеннями п.1.1 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК, п.2.6.4 Положення.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, п.2.3.5 Положення №402.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Таким чином, аналіз Положення №402 дає підстави для висновку, що військово-лікарські комісії є органами військової експертизи для визначення придатності за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних.
Військов-лікарські комісії штатні і позаштатні в межах своєї компетенції приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця,- п.2.1 Положення №402.
ЦВЛК та ВЛК регіонів дислокуються на фондах ВМКЦ регіонів.
В той же час, за приписами Положення №402 унормовано, що в судовому порядку підлягають оскарженню тільки постанови ЦВЛК та ВЛК регіонів.
Як вбачається із позовної заяви відповідачем у справі зазначено військово-лікарську комісії військового комісаріату, яка входить як структурний підрозділ до складу відповідного військового комісаріату, є позаштатною військово-лікарською комісією та використовує печатку того закладу при якому створена, тобто військового комісаріату, отже відповідач не є юридичною особою-суб'єктом владних повноважень та не відноситься до інших субєктів владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій;
по-друге, предметом оскарження у позові зазначено висновок медичного огляду призовника, що за визначенням п.2.1 Положення №402 не відноситься до категорії постанов (тобто висновок не оформлений свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця), що і створює за визначенням п.2.1 Положення №402 поняття постанови; документ не скріплено гербовою печаткоб військового комісаріату; по-трєте, Положенням №402 у чіткій та зрозумілій формі визначено коло постанов, які можуть бути оскаржені у судовому порядку - це постанови ЦВЛК та ВЛК регіонів.
Крім того, як вказано у п.2.2 Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами.
Медична установа - медичний лікувальний заклад (установа), в якому здійснюють як лікування хворих, так і навчальну та наукову роботу Вони можуть бути багатопрофільними (госпіталь, лікарня, поліклініка) або монопрофільними (клініка хірургії, гінекології, тощо).
Систему охорони здоров'я України складає мережа закладів охорони здоров'я різного спрямування, видів і потужності, а також органи виконавчої влади загальної і спеціальної компетенції
Згідно з ст. 16 Основ безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 35 Основ закладами охорони здоров'я надається первинна (загальна), вторинна (спеціалізована), третинна (високо-спеціалізована) медична допомога. Первинна лікувально-профілактична допомога надається переважно за територіальною ознакою лікарями загальної практики чи сімейними лікарями.
Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління для штатних військово-лікарських комісій регіонів та керівним органом з військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
З наведених вище визначень слідує, що обов'язковою ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним у спірних правовідносинах владних управлінських функцій, а ознакою адміністративної справи є публічно-правовий характер спірних правовідносин. Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки ні за суб'єктним складом, ні за предметом спору справа не належить до категорії адміністративних, суд вважає за необхідне у відкритті провадження у справі відмовити.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до військово-лікарської комісії Київського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ відсутній. м. Київ, вул. Січових Стрільців, 59) про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.