13 грудня 2019 року справа № 320/5542/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» до Київської митниці Державної фіскальної служби, старшого державного інспектора Київської митниці Державної фіскальної служби Гуська Юрія Михайловича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтекс V"звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС, старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Юрія Михайловича та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110029/2 від 23.04.2019;
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М., яка полягала в неприйнятті в строк, відведений ст. 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ТН №UA125110/2019/407472 від 22.04.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Позов мотивований протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Також в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, оскільки відповідачем безпідставно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.
Позивач також вказав, що старший державний інспектор Київської митниці ДФС Гусько Ю.М. вчинив протиправну бездіяльність, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений ст. 255 МК України, картки відмови.
Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що позивачем надано до митного оформлення документи не в повному обсязі, а надані документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об'єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які ним надані не були, в зв'язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідачем-2 своїм правом визначним ст. 162 КАС України не скористався, відзив на позовну заяву чи інших документів до суду не надав.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказано на необґрунтованість відзиву відповідача та спростування наведених в ньому доводів матеріалами справи.
Представник позивача у судове засідання призначене на 10.12.2019 з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
У судове засідання представник відповідача-1 не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про причину неявки суд не повідомив.
Відповідач-2 про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Протокольною ухвалою від 10.12.2019, на підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс V», код ЄДРПОУ 33591497, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22, зареєстроване як юридична особа 01.06.2005, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №10731020000004342.
Між ТОВ «Солтекс V» (Покупець) та IHYA TEKSTIL TASIMACILIK GIDA SAN.TIC.LTD.STI (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2018 №003СТ/2018, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю тканини й текстильні товари виробництва Турецької Республіки, а також інших країн, а Покупець зобов'язується оплатити отриманий від Продавця Товар на умовах, визначених Сторонами в Договорі та/або відповідних додатках до нього: а) тканина 100% бавовна; b) тканина 52% поліестер та 48% бавовна; c) тканина 4-5 сорту; d) інший товар, вказаний у додатках до цього Договору.
Контрактом поміж іншого встановлено, що: найменування, вартість і кількість Товару може змінюватись відповідно до додатків до Договору, які є невід'ємною частиною Договору, якщо інше не передбачено цим Договором (пункт 1.2). Товар відвантажується морським транспортом на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього Договору (пункт 2.1). Оплата здійснюється Покупцем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% (сто відсотків) вартості Товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього Договору (пункт 4.1). Оплата за Товар буде проводитися шляхом оплати Покупцем виставленого Продавцем інвойсу на Товар (пункт 4.2).
Відповідно до підписаного між сторонами додатку від 15.03.2019 №16 до договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018, Продавець поставить, а Покупець прийме тканину виробництва Турецької Республіки: a) трикотажне полотно пофарбоване (100% бавовна, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 600622 відповідно до діючої на момент укладення цього Додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, в кількості 8246 кг, 23075 пологових метрів, за ціною 3,10 долара США за один кілограм (пункт 1). Товар відвантажується на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010) (пункт 2). Загальна вартість Товару за інвойсом №FYS2019190, який виставить до оплати Продавець відповідно до цього Додатку, складає 25562,60 доларів США (пункт 3.1). Оплата здійснюється Покупцем шляхом сплати 100% вартості Товару до 30.06.2019 включно. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов'язані з банківським переказом за поставку Товару, несе Покупець (пункт 4).
Продавцем виставлено Покупцю комерційний інвойс від 16.03.2019 №FYS2019190 на суму 25562,60 доларів США.
ТОВ «Солтекс V» подано до митного органу попередню митну декларацію від 17.04.2019 ІМ40ЕЕ№UA125000/2019/919958 з метою митного оформлення товару, який поставляється згідно додатку від 15.03.2019 №16 до договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018.
Відділом митного оформлення №3 митного посту «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС проведено огляд товарів, які переміщаються через державний кордон на підставі вказаної митної декларації, про що складено акт від 19.04.2019 №UA500030/2019/2016 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого проведено митний огляд товару з частковим вивантаженням та розпакуванням пакувальних місць, повного перерахування місць не проводилось, у оглянутих місцях опис товару (тканина) візуально відповідає заявленому в ТСД, проводився відбір зразків тканини для встановлення визначальних показників та характеристик для ідентифікації товарів: хімічний склад, наявність шкідливих елементів.
В подальшому позивачем подано до митного органу (відділ митного оформлення №1 митного посту «Західний» Київської митниці ДФС) митну декларацію від 22.04.2019 ІМ40ТН№UA125110/2019/407472, до якої декларантом долучено документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Відповідно даних митної декларації, умовами поставки є - CРТ UA Київ (графа 20), загальна сума за рахунком - 25562,60 доларів США (графа 22), курс валюти 26,85397 (графа 23), задекларована митна вартість товару №1 - 686457,29 грн. (графа 45).
Запитом від 22.04.2019, направленим засобами електронного зв'язку, інспектором Гуськом Ю .М. повідомлено декларанта, що: «Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, опис графи митної декларації 31 не відповідає п. 1 додатку №1 до Договору від 01.08.2018 №003СТ/2018, згідно митного огляду від 19.04.2019 №UA500030/2019/2016 товар не являється стоковим (про що вказано в графі 31 митної декларації). До митного оформлення не надано банківських платіжних доручень, що підтверджують оплату витрат понесених на транспортування імпортного товару на митну територію України та не надано акт виконаних робіт передбачених умовами договору. Згідно інвойсу товар є стоковим, тобто залежаним на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим відсутні».
На підставі вимог статей 53, 54 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: 1) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) прайс-листа виробника товару; 5) транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (акту виконаних робіт, оплати витрат, понесених на транспортування згідно умов договору); 6) банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; 7) якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; 8) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 9) виписки з бухгалтерської документації; 10) копії митної декларації країни відправлення з врахуванням вимог статті 245 МК України; 11) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.
На виконання вимог контролюючого органу, викладених у запиті від 22.04.2019, позивачем подано лист від 23.04.2019 №2304/19-02 до якого долучено додатково копії митної декларації та інвойсу на попередні поставки ТОВ «Солтекс V» аналогічного товару, бухгалтерських документів, яких, на думку позивача, достатньо для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Крім того, вказаний лист позивача містить прохання щодо проведення в письмовому вигляді консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом.
Інспектором Гусько Ю.М. засобами електронного зв'язку позивачу направлено лист від 23.04.2019, яким повідомлено, що додатково надані документи не містять належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, відтак метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.
Відповідачем прийнято рішення від 23.04.2019 №UA125110/2019/110029/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00162 від 23.04.2019.
З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано тимчасову митну декларацію ІМ40ТН№UA125110/2019/407587 від 23.04.2019 та додаткову митну декларацію ІМ40ДТ№№UA125110/2019/408604 від 13.05.2019, з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 42479,93 грн.
На підставі статті 55 МК України позивачем надіслано відповідачу листа від 12.07.2019 №1207/19-01 про визнання заявленої митної вартості товару в розмірі 25562,60 доларів США, скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.04.2019 №UA125110/2019/110029/2, та повернення фінансової гарантії в розмірі 42479,93 грн. Також, позивач в даному листі зазначив, що всі документи та інформація були наданні позивачем разом з листом №2304/19-20 від 23.04.2019. Стосовно вказаного листа у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо результатів його розгляду відповідачем.
Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача від 23.04.2019 №UA125110/2019/110029/2 про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи є Митний кодекс України (далі - МК України)від 13.03.2012 №4495-VI.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).
Згідно статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п'ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).
На думку суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
Судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ТН №UA125110/2019/407472, зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2018 №003СТ/2018, додаток від 15.03.2019 №16 до договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018, комерційний інвойс від 16.03.2019 №FYS2019190, коносамент від 27.03.2019 №19/03/300/00503-0000716, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.
Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що: в інвойсі від 16.03.2019 №FYS2019190 не зазначено терміну оплати за товар, не надано документів на підтвердження того, що товар є стоковим.
Суд зазначає, що такі висновки відповідача не є об'єктивними та не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення митної вартості. Так, зовнішньоекономічним контрактом встановлено, що оплата здійснюється покупцем на умовах передоплати в розмірі 100% вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. В додатку від 15.03.2019 №16 до договору вказано, що оплата здійснюється покупцем шляхом сплати 100% вартості товару до 30.06.2019 включно. При цьому, договір та додаток не містять будь-яких посилань щодо додаткового встановлення умов оплати в інвойсі.
Щодо висновку контролюючого органу про відсутність документів на підтвердження того факту, що товар є стоковим, суд зазначає, що контролюючий орган визначає митну вартість товару виходячи з ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі наданих декларантом на підтвердження митної вартості документів. В компетенцію контролюючого органу не входить перевірка правильності визначення постачальником / продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до «стокового» товару. В даному випадку контролюючий орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певної товарної позиції на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». При цьому, суд зауважує, що в розділі XI (групи 50-63) «Текстильні матеріали та текстильні вироби» УКТЗЕД відсутня така кваліфікуюча ознака товару як «сток», «стоковий товар», що могло б вплинути на ставки мита на такий товар в залежності від правильності його класифікації. Не містять також жодних роз'яснень щодо понять «сток», «стоковий товар» і «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401. Тому суд дійшов висновку про безпідставність витребування відповідачем документів на підтвердження того, що задекларований товар є стоковим.
Крім того, відповідність фактично ввезених позивачем товарів товаросупровідній документації, підтверджується відповідним актом Одеської митниці ДФС від 19.04.2019 №UA500030/2019/2016 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією №UA125110/2019/407472, у оформленні якої відповідачем було відмовлено.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару №1: митна декларація від 08.02.2019 №UA807190/2018/4379 (вартість товару згідно джерела інформації - 3,75 дол/кг).».
Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п'ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).
Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).
Згідно частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем-1 не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.04.2019 №UA125110/2019/110029/2, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М., яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією ІМ40ТН№UА125110/2019/407472 від 22.04. 2019, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Київської митниці ДФС з листом №2304/19-02 від 23.04.2019 з проханням завершити митне оформлення митної декларації ІМ40ТН№UА125110/2019/407472 від 22.04.2019 відповідно до частини першої та пункту 6 частини другої статті 255 МК України у зв'язку з поданням позивачем відповідачу-1 усіх наявних у нього на день підписання листа вищезазначеного листа додаткових документів (з урахуванням документів, що додавались до зазначеного листа).
Відповідно до частин першої і другої статті 255 та статті 256 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.
Водночас, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу,
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідач-2 склав картку відмови №UA125110/2019/00162 23.04.2019 о 18 год. 37 хв., в той час, коли лист №2304/19-02 від 23.04.2019 був отриманий 23.04.2019 о 13 год. 34 хв., отже затримка тривала 1год. 03 хв.
Як наслідок, відповідно до частини першої та пункту 6 частини другої статті 255, частини третьої статті 256 МК України відповідач-2 був зобов'язаний протягом 4 робочих годин або завершити митне оформлення митної декларації ІМ40ТН№UА125110/2019/407472 від 22.04.2019, або прийняти картку відмови.
Отже, відповідачем-2 вчинена протиправна бездіяльність, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 МК України, картки відмови №UA125110/2019/00162 від 23.04.2019. Жодних обставин, які унеможливили завершити митне оформлення у відповідний час, який визначений законодавством України відповідачем до суду не надано.
За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Ю.М., яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 МК України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією ІМ40ТН№UА125110/2019/407472 від 22.04.2019 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень (дій).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2019 №778.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці ДФС.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110029/2 від 23.04.2019;
3. Визнати протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Гуська Юрія Михайловича, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений ст. 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ТН №UA125110/2019/407472 від 22.04.2019.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» (код ЄРПОУ 33591497) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39470947) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.