ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 січня 2020 року м. Київ № 826/4935/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до Акціонерного товариства "Целинскагрохимсервис" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Генеральна прокуратура України про продовження дії спеціальної санкції,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Міністерство економічного розвитку та торгівлі України (далі - позивач та/або Мінекономрозвитку) з позовом до Акціонерного товариства «Целинскагрохимсервис» (далі - відповідач та/або АТ «Целинскагрохимсервис»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Генеральної прокуратури України та просить суд продовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка була застосована наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 19.09.2017 року №1383 до іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на території України Акціонерного товариства «Целинскагрохимсервис» на термін до усунення порушень статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та статей 187, 194, 195, 196, 198 Митного кодексу України.
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року №52, та зазначає, що на підставі подання Генеральної прокуратури України від 12.09.2017 року було застосовано відносно Акціонерного товариства «Целинскагрохимсервис» спеціальну санкцію у виді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З огляду на те, що відповідачем не усунуто порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності позивач звернувся до суду із позовом про продовження строку дії спеціальної санкції відносно Акціонерного товариства «Целинскагрохимсервис».
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, заяв та клопотань до суду не надходило.
Представником третьої особи подано письмові пояснення, у яких останній підтримав позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити.
Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.
Розглянувши подані матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.
Генеральна прокуратура України листом від 12.09.2017 року №10/4/1-4091-14- 157 дск-вих17 звернулась до Мінекономрозвитку з поданням щодо застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до іноземного суб'єкта господарювання АО «Целинскагрохимсервис».
Поданням Генеральної прокуратури України від 12.09.2017 року №10/4/1-4091- 14-157дск-вих17 зазначено, що групі АТ «Мінерально Хімічна Компанія «Єврохім» (далі - «МХК «Єврохім») належить контрольний пакет акцій нерезидента АО "Целинскагрохимсервис", який є офіційним дистриб'ютором його хімічної продукції, а також, що дані підприємства пов'язані спільною господарською діяльністю.
У поданні Генеральної прокуратури України від 12.09.2017 року № 10/4/1-4091- 14-157 дск-вих 17 також зазначено, що суб'єктами господарювання Російської Федерації, які входять до структури АТ «МХК «Єврохім», здійснено переміщення азотних добрив, залізничним транспортом до тимчасово непідконтрольної території Донецької та Луганської областей. Переміщення азотних добрив на зазначену територію відбувалось без належного митного оформлення та з перетином частини кордону України, який є тимчасово неконтрольованим та закритим відповідно до вимог законодавства України, а саме наказом Державної фіскальної служби від 22.12.2014 року №385, яким з 01.01.2015 було припинено рух через митні пости тимчасово непідконтрольних українській владі територій Донецької та Луганської областей.
На підставі подання Генеральної прокуратури України Міністерством економічного розвитку та торгівлі України прийнято наказ від 19.09.2017 року № 1383 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності», яким до АО «Целинскагрохимсервис» застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та статей 187, 194, 195, 196, 198 Митного кодексу України.
В подальшому, позивач листом від 21.12.2017 року №4102-12/47858-05 звернувся до Генеральної прокуратури України щодо розгляду питання стосовно доцільності подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності для іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на території України компанії АО «Целинскагрохимсервис».
Генеральна прокуратура України надіслала у відповідь лист від 23.01.2018 року № 10/4/3-4091-14 (вх. Мінекономрозвитку від 26.01.2018 року №05/6310-18), у якому зазначається, що у зв'язку з тим, що представники компаній групи АТ «МХК «Єврохім» заперечують постачання ними мінеральних добрив до тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей, водночас не виключаючи фактів поставок їхньої продукції на вказану територію через інші підприємства, крім того не зазначили жодних відомостей про усунення порушень законодавства України, або застосування практичних заходів що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України запропоновано подовжити дію спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до компанії АО «Целинскагрохимсервис» наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1383 від 19.09.2017 року.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі України вважає, що підставою для подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності є не усунення АО «Целинскагрохимсервис» порушень статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та статей 187, 194, 195, 196, 198 Митного кодексу України, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.
Статтею 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-XII від 16.04.1991 року (далі - Закон №959) встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №959 порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.
Згідно із положеннями частини першої статті 37 Закону №959-XII за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Частиною другою статті 37 Закону № 959-XII передбачено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
При цьому, подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 459, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності.
Мінекономрозвитку є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.
Наказом Міністерства економіки України №52 від 17.04.2000 року затверджено Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2000 року за №260/4481 (далі - Положення №52), відповідно до пунктів 1.1-1.3 якого спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції застосовуються Мінекономрозвитку України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. Санкції можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Як вже було вказано судом вище, на підставі подання Генеральної прокуратури України Міністерством економічного розвитку та торгівлі України прийнято наказ від 19.09.2017 року № 1383 «Про застосування спеціальної санкції-тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності», яким до АО «Целинскагрохимсервис» застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та статей 187, 194, 195, 196, 198 Митного кодексу України.
Частиною шостою статті 37 Закону №959 визначено, що тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.
Виходячи із вищевказаного термін дії застосованої позивачем санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності сплинув 19.12.2017 року.
При цьому, у відповідності до частин сьомої та восьмої статті 37 Закону №959 продовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.
Пунктом 4.9 Положення № 52 визначено алгоритм дій Мінекономрозвитку для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Так, даною нормою передбачено, що при застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до ініціатора подання застосування такої санкції запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. На підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом позовної роботи готують відповідну позовну заяву до суду. З метою забезпечення позову Міністерство економічного розвитку і торгівлі України може робити клопотання щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на період розгляду справи. У разі, якщо судом дане клопотання буде незадоволено, а також якщо інформація на запит Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності від ініціатора подання застосування санкції не надійде в термін за 10 днів до закінчення його дії або надійде з пропозицією щодо недоцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видається наказ про зміну виду спеціальних санкцій, яким скасовується дія тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та одночасно застосовується індивідуальний режим ліцензування. При цьому термін дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності не повинен перевищувати трьох місяців з дати винесення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідного рішення про його застосування.
Однак, згідно матеріалів справи Мінекономрозвитку звернулося до Генеральної прокуратури листом від 21.12.2017 року №4102-12/47858-05.
Відповідь № 10/4/3-4091-14 на вищевказаний лист позивачем було отримано з пропозицією щодо доцільності продовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності від ініціатора подання застосування санкції (Генеральної прокуратури України) 26.01.2018 року, що не заперечується Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.
Вказане свідчить про порушення позивачем 40 денного терміну надсилання до ініціатора подання застосування спеціальної санкції (Генеральної прокуратури України) запиту щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та надання ініціатором подання застосування спеціальної санкції (Генеральною прокуратурою України) протягом 10 денного терміну листа щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Суд наголошує, що строк дії спеціальної санкції сплинув 19.12.2017 року.
Адміністративний позов до суду поданий 26.03.2018 року.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності суд приходить до висновку, що всупереч викладеним вище нормам Закону №959 та Положення №52, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України звернулось з позовною заявою до суду для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності з пропущенням вказаного вище терміну дії застосованої наказом від 19.09.2017 року №1383 санкції, що унеможливлює задоволення позовної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №808/1749/17, від 28.08.2019 року у справі №805/5040/15-а.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 90, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, б. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) до Акціонерного товариства «Целинскагрохимсервис» (347760, Росія, Ростовська область, с. Целіна, Целінський район, вул. 7-я лінія, 251, код 6136002260), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, б. 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева