08 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3478/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці ДФС (митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позову вказала, що 08 травня 2019 року придбала у компанії "Р&Р KIELAK" s.c. легковий автомобіль, бувший у використанні, марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN за 34400,00 польських злотих. З метою митного оформлення придбаного транспортного засобу декларант позивача - Приватне підприємство " Респект Брок " - 17 травня 2019 року подав до Волинської митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) №UA205090/2019/062496, в якій було визначено митну вартість даного товару на рівні 34490,00 польських злотих (з них 34490,00 злотих - фактурна вартість та 90,00 злотих -транспортні витрати). Однак відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205110/2019/00502. В результаті коригування митна вартість товару становить 14500,00 євро, що відповідно призвело до надмірної сплати митних платежів.
Позивач вважає рішення Волинської митниці ДФС від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, зазначив, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. На думку позивача, доданих до декларації документів цілком достатньо для підтвердження митної вартості і відповідно завершення митного оформлення (надано фактуру VAT 6/05/2019 від 08 травня 2019 року, квитанцію про оплату готівкою від 08 травня 2019 року №КР 130/05/2019, звіт від 14 травня 2019 року №66-19 про незалежну оцінку транспортного засобу VOLKSWAGEN TOURAN з експертним висновком, довідку про транспортні витрати). Разом з тим, у спірному рішенні не зазначено, чому документи, подані до митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості транспортного засобу. У свою чергу, документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, тому сумніви відповідача ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи те, що товар переміщувався для особистих потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, то до вказаних правовідносин підлягає застосуванню розділ ХІІ МК України. Відповідно до статті 368 Митного кодексу (далі - МК України) для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів з врахуванням їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання митного кордону України. Положення цієї статті наділяє правом орган доходів і зборів самостійно визначати митну вартість лише на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари і лише за певних умов - у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості.
Відповідач не довів неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, не провів консультації з декларантом та не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) ДФС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Позивач звернула увагу, що спірне рішення не відповідає вимогам статті 55 МК України, бо не містить наявної в митниці інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митницею, та фактів, які вплинула на таке коригування, джерела інформації.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.47-51). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час опрацювання МД №UA205090/2019/062496 і доданих до неї документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (надалі - АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 14500,00 євро. Також під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 34490,00 злотих, а згідно з наданою фактурою вартість ціна становить 34400,00 злотих; в технічному паспорті від 30 березня 2016 року №1212630 зазначений власник транспортного засобу - ОСОБА_6, а в рахунку-фактурі від 08 травня 2019 року №6/05/2019 вказаний продавець «Р&Р Kielak» s.c. Зважаючи на наведені обставини, декларанту було направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару, однак декларант їх не надав. Відповідач звернув увагу, що довідка про транспортні витрати від 16 травня 2019 року позивачем ні разом з МД №UA205090/2019/062496, ні під час витребування додаткових документів подана не була.
Відповідач також зазначив, що згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, частини шостої статті 54 МК України, у зв'язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин другої-четвертої статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.
За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею 28 травня 2019 року прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000502/2 та винесено картку відмови від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/00502 в прийнятті митної декларації. В рішенні про коригування митної вартості вказано митну вартість товару з ідентичним пробігом та VІN-кодом, тобто ідентичними характеристиками, які притаманні ввезеному транспортному засобу, що і призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. У зв'язку з не підтвердженням декларантом усіх складових митної вартості ввезеного товару, наявністю розбіжностей у поданих документах митну вартість визначено митницею за резервним методом з врахуванням цінової інформації, наявної в ЄАІС ДФС, на рівні 14500,00 євро. На думку відповідача, ним правомірно застосовано вищевказане джерело інформації при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
З огляду на викладене відповідач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим. З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Ухвалами суду від 02 січня 2019 року: відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці ДФС про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; замінено відповідача - Волинську митницю ДФС на її правонаступника - Волинську митницю Держмитслужби (а.с.93-94).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 придбала в компанії "Р&Р KIELAK" s.c. легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, календарний рік випуску - 2016, модельний рік випуску - 2017, бувший у користуванні, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна - 1968 см куб., тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 110 кВт, тип кузова - універсал, призначення - пасажирський для використання дорогами загального призначення, кількість місць - 5, категорія транспортного засобу - М1, колісна формула 4x2, виробник - "VOLKSWAGEN". Факт придбання автомобіля підтверджується рахунком-фактурою продавця від 08 травня 2019 року VAT 6/05/2019, згідно з яким вартість автомобіля (товару) становить 34400,00 польських злотих (ПДВ 0%) (а.с.15, переклад на а.с.16).
17 травня 2019 року декларантом - Приватним підприємством "Респект Брок" (представник Кондратьєва О.Г.) в інтересах ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту вказаного вище автомобіля було подано МД №UA205090/2019/062496 (а.с.54), в графі 42 якої зазначено фактурну вартість автомобіля 34400,00 злотих. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43); основа для нарахування митних платежів становить 236922,78 грн або 34490,00 злотих, у тому числі транспортні витрати - 90 злотих, з урахуванням якої зроблено відповідні розрахунки митних платежів (графа 47). Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): рахунок-фактуру (інвойс) від 08 травня 2019 року VAT 6/05/2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10 травня 2019 року №UA205010/2019/318021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30 березня 2019 року №1212630, квитанцію від 08 травня 2019 року КР 130/05/2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16 травня 2019 року, звіт про оцінку транспортного засобу від 14 травня 2019 року №66-19, довідку про здійснений технічний огляд транспортного засобу від 02 травня 2019 року №01070/ZS/051/Р/2019, копію митної декларацію країни відправлення від 10 травня 2019 року №19PL301010E0388454, довіреність від 08 травня 2019 року ННЕ 347761, паспортний документ для виїзду за кордон, паспорт громадянина України (а.с.13-24,28-36, 68-71).
Як вбачається із витягу з автоматизованої система митного оформлення "Інспектор" (а.с.75), під час здійснення митного контролю імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД №UA205090/2019/062496 відбулось спрацювання профілів ризику: 101-1"Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених у встановленому прядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів"; 103-1 "Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби"; 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; 111-5 "Перевірка правильності справляння митних платежі, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати"; 210-1 "Проведення митного огляду транспортного засобу"; 911-1 "Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки". За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що вартість транспортного нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодом НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 14500,00 євро.
Відповідач, вважаючи, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, а саме: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 14500" та згідно з наказом ДФС України від 28 листопада 2018 року №780 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку" направив декларанту електронне повідомлення, в якому запропонував в 10-денний термін надати: банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеним в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, оскільки в технічному паспорті вказаний інший власник; документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення, та страхові документи чи інші документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.76).
ОСОБА_1 листом від 21 травня 2019 року повідомила митницю про те, що витребувані документи (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару) були надані до митного оформлення, зокрема, квитанцію про оплату та довідку про транспортні витрати; страхування авто не проводилось, оскільки діяв страховий поліс, оформлений попереднім власником; будь-яких витрат, пов'язаних з розрахунками із третіми особами, також понесено не було, оскільки посередницькі послуги не надавались (а.с.80-81). На лист відповідача від 22 травня 2019 року позивач повторно повідомила про підтвердження витрат, включених до митної вартості, квитанцією про оплату та довідкою про транспортні витрати, та про відсутність витрат на користь третіх осіб та страхових витрат (а.с.82).
28 травня 2019 року відповідач прийняв рішення UA205110/2019/000502/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.52-53). У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 34490,00 польських злотих, а у фактурі вказана вартість 34400,00 польських злотих. Також встановлено, що в технічному паспорті від 30 березня 2016 року №1212630 зазначений власник транспортного засобу - ОСОБА_6, в рахунку-фактурі від 08 травня 2019 року №6/05/2019 - «Р&Р Kielak» s.c. Декларант не надав додаткові документи, що підтверджують вартість товару (банківські платіжні документи, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, транспортні (перевізні) документи про вартість перевезення, страхові чи інші документи, що містять відомості про вартість страхування (чеки на пальне, страхові чеки тощо)). Як зазначено у рішенні, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГААТ 1994 року, вимогами частини шостої статті 54 МК України, у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта) митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС від 28 листопада 2018 року №780 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку" та спрацюванням системи ризиків АСАУР: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 14500,00". Тут же зазначається, що митницею відповідно до положень статті 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості товару за резервним методом становить 14500,00 євро.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00502 (а.с.58). У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 28 травня 2019 року № UA205110/2019/000502/2.
20 червня 2019 року декларантом - Приватним підприємством "Респект Брок" (представник Кондратьєва О.Г .) подано МД №UA205090/2019/076220 (а.с.56-57), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2, оскаржила його до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування
Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, "Легковий автомобіль VOLKSWAGEN, модель TOURAN, номер кузова НОМЕР_1 …" у розмірі 34490,00 польських злотих. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, крім того, спрацювала система ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 14500,00", у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи. Оскільки декларантом не надано додаткові документи, то митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 14500,00 євро.
Надаючи оцінку доводам сторін, судом встановлено, що для митної вартості за першим методом її визначення, крім вартості товару в сумі 34400,00 польських злотих згідно із рахунком-фактурою від 08 травня 2019 року VAT 6/05/2019, були включені транспортні витрати в сумі 90,00 польських злотих на доставку (транспортування) автомобіля з міста Калушин (Республіка Польща) до митного кордону України, що підтверджуються довідкою про транспортні витрати від 16 травня 2019 року, в якій наведено розрахунок витрат на пальне та вказано, що автомобіль не страхувався, а доставку здійснював ОСОБА_5 . відповідно до довіреності від 08 травня 2019 року (а.с.24). Ціну 34400,00 польських злотих зазначено в рахунку-фактурі від 08 травня 2019 року VAT 6/05/2019 та вказано умови платежу - готівкою, сума ПДВ - 0 (а.с.15, переклад а.с.16). В матеріалах справи наявна квитанція від 08 травня 2019 року КР 130/05/2019, яка містить відомості про сторін операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунком-фактурою від 08 травня 2019 року VAT 6/05/2019, квитанція видана у той же день (а.с.16, переклад 17).
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як слідує із електронного повідомлення декларанту (а.с.76), відповідач просив надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи у зв'язку з тим, що в технічному паспорті вказаний інший власник. Однак варто зауважити, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість. При цьому суд зазначає, що з документів, поданих для митного оформлення, зрозуміло, що продавцем є компанія "Р&Р KIELAK" s.c., про що свідчить рахунок-фактура від 08 травня 2019 року VAT 6/05/2019. Що ж до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , то в ньому зазначена особа, на яку першочергово було зареєстровано транспортний засіб. Крім того, як слідує з пояснень декларанта на письмове повідомлення митниці від 17 травня 2019 року, позивач вказала, що страхування автомобіля не здійснювала, оскільки діяв страховий поліс, оформлений попереднім власником; послугами посередників не користувалась, тому платежів на користь третіх осіб не здійснювала.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті).
Відомості про те, що за умовами операції купівлі-продажу позивач повинна понести й інші витрати з жодних документів не випливає. Також з документів, наявних у справі, не слідує про оплатний характер послуг, наданих ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 у зв'язку із виконанням доручень згідно з довіреністю ННЕ №347761.
Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, але не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Дослідженням документів, які були подані декларантом до митного оформлення з МД від 17 травня 2019 року №UA205090/2019/062496, встановлено, що вартість транспортного засобу, який був об'єктом операцій купівлі-продажу ОСОБА_1 , становить 34400,00 польських злотих. Така загальна ціна продажу вказана в рахунку від 08 травня 2019 року VAT 6/05/2019. Квитанція про оплату від 08 травня 2019 року КР 130/05/2019, видана продавцем "Р&Р KIELAK" s.c., засвідчує про сплату ОСОБА_1 коштів у сумі 34400,00 польських злотих; в призначенні платежу міститься посилання на рахунок-фактуру №6/05/2019. У звіті від 14 травня 2019 року № 66-19 про незалежну оцінку не розмитненого бувшого у використанні транспортного засобу, який носить довідковий характер та не є тим документом, на підставі якого декларант визначав митну вартість імпортованого товару, вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, номер кузова НОМЕР_1 на дату оцінки визначено на рівні 24417,96 польських злотих (5672,27 євро), що є навіть нижчою, ніж заявлена декларантом до митного оформлення (а.с.28-36).
Довідка про транспортні витрати від 16 травня 2019 року містить розрахунок витрат на пальне, які були включені до митної вартості. Суд відхиляє твердження представника відповідача у відзиві на позов про неподання декларантом довідки про транспортні витрати від 16 травня 2019 року б/н, адже в графі 44 та доповненні №1 МД від 17 травня 2019 року №UA205090/2019/062496 наведено перелік документів, поданих декларантом, серед яких значиться документ від 16 травня 2019 року б/н; карткою відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00502 теж підтверджується подання декларантом позивача документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 16 травня 2019 року б/н (а.с.54-55, 58). Крім того, позивач у повідомленнях на адресу митниці неодноразово наголошував про подання довідки про транспортні витрати разом з МД від 17 травня 2019 року №UA205090/2019/062496 (а.с.80-82).
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 не зазначено, чому вказані вище документи, подані для митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості транспортного засобу. Суд звертає увагу, що надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем "Р&Р KIELAK" s.c. товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Частиною третьою статті 54 МК України визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Разом з тим, суд звертає увагу на приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митниці інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що у даному випадку рішення про коригування митної вартості товарів вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України не відповідає. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Також згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Між тим, як вбачається із рішення від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодами НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 14500,00". Разом з тим, документів, які б підтверджували митну вартість у розмірі 14500,00 євро, відповідач суду не надав.
Верховний Суд в постанові від 08 лютого 2019 року в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18) зробив висновок, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість на рівні 14500,00 євро внаслідок коригування за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.
Оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару з урахуванням реального його стану відповідно до актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10 травня 2019 року №UA205010/2019/ (а.с.65-66), від 17 травня 2019 року №UA205090/2019/062496 (а.с.59-61) та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну), тому суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, не відповідає нормам митного законодавства. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб'єкта.
Зважаючи на те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати. Отже, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову повністю на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн, що підтверджуються квитанцією від 27 листопада 2019 року №11120944, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.2, 38).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43350888) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 28 травня 2019 року №UA205110/2019/000502/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби судові витрати у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк