справа №380/41/20
про залишення позовної заяви без руху
08 січня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
02.01.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області. Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Сушка Олега Ярославовича щодо невиконання та порушення вимог статті 40 Конституції України, статей 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- зобов'язати начальника Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Сушка Олега Ярославовича розглянути по суті запит ОСОБА_1 від 02.12.2019 та надати вичерпну та обґрунтовану відповідь за власним підписом.
В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви у зв'язку з тим, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, має статус безробітного.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою зазначено статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Підпунктом 1.2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 об'єднав в позовній заяві безпосередньо взаємопов'язані вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду звернення та спонукання надати по суті запит ОСОБА_1 від 02.12.2019, які по своїй суті є однією вимогою. Таким чином, за цю вимогу немайнового характеру слід сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн.
Вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суддя керується такими міркуваннями:
статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. В частині другій статті 8 Закону №3674-VI визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом позову ОСОБА_1 є захист права на отримання відповіді на запит в порядку Закону України «Про інформацію», що не відноситься до категорії соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване майновим станом позивача (скрутним матеріальним становищем). На підтвердження цих обставин позивач надав довідку Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №2399 від 20.11.2019 про отримання з травня 2019 по жовтень 2019 соціальної допомоги в сумі 316,10 грн. щомісяця, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з першого кварталу 2019 по третій квартал 2019 року.
Вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання ОСОБА_1 , суд повинен пересвідчитися, що позивач дійсно фінансово неспроможний сплатити судовий збір на час звернення до суду (2020), - тобто у нього відсутні достатні доходи за 2019; процесуальний закон пов'язує підстави для звільнення від сплати судового збору з наслідками порівняння двох сум: 5% від розміру доходів особи за попередній календарний рік з сумою судового збору, який слід сплатити за подання позову.
Суд встановив, що позивач не довів, що розмір судового збору (840,80 грн.) перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2019 рік, оскільки надав відомості про доходи лише за частину 2019 року (1-3квартали). Належним та достатнім доказом в контексті вимог закону є є довідка органу доходів і зборів про розмір доходів за 2019 рік, а не певний його період. Тому підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 немає. Такий підхід суду до вирішення питання щодо відстрочення заявнику сплату судового збору відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 13.02.2018 та 19.03.2018 по справі № 800/533/17.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд дійшов висновку, що позивач може усунути наведені вище недоліки позовної заяви двома способами (альтернативно):
- сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. (за реквізитами рахунку: УКуЗаліз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN):, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Наявність відомчої ознаки: "84" Окружні адміністративні суди);
- повторно подати клопотання про звільнення сплати судового збору, до якого долучити належні та достатні докази того, що розмір судового збору в сумі 840,80 грн. перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік.
Керуючись ст.ст. 132, 133, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб:
скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити
- або клопотання про звільнення сплати судового збору з доданими відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за 2019 календарний рік (1-4 квартали);
- або оригінал документа про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 840,80 грн.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Москаль Р.М.