Провадження № 11-кп/803/3373/19 Справа № 190/480/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040550001240 від 07 грудня 2018 року, за апеляційною скаргою прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 рокущодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. П'ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.01.2019 року за ч.1 ст.263 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України вирішено виконувати самостійно.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням покарання, призначеного за ч.1 ст. 263 КК України, вироком П'ятихатського міського суду Дніпропетровської області від 02 січня 2019 року, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн, який виконувати самостійно.
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України за таких обставин.
25 жовтня 2018 року приблизно о 13 год. 00 хв., точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи біля кафе «Лідія», розташованого за адресою: м. П'ятихатки, вул. Мірошніченко, 96, зустрів раніше знайомого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого ОСОБА_7 взяв у ОСОБА_9 його мобільний телефон марки Nomi з метою здійснення телефонного дзвінка та в ході розмови по мобільному телефону у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння вказаного мобільного телефону шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 приблизно о 13 год. 05 хв. 25.10.2018 року, точного часу не встановлено, перебуваючи біля кафе «Лідія», розташованого за адресою: м. П'ятихатки, вул. Мірошніченко, 96, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_9 заволодів належним останньому мобільним телефоном марки Nomi модель I503 вартістю 725 гривень, в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар», яка цінності для потерпілого не представляє. Після чого ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядившись на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 725 грн., що підтверджується висновком експерта № 31 від 25.03.2019 року.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного складання покарань зарахувати покарання, призначене йому за вироком П'ятихатського районного суду від 02 січня 2019 року та визначити йому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на те, що призначаючи покарання суд не врахував положень ст. 53 КК України та визначив штраф, як вид покарання, який не відповідає майновому стану обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, обвинуваченого, який просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, та кваліфікація його дій прокурором не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого ОСОБА_7 колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено відповідно до вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність.
Так, призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.В якості обставин, що відповідно до ст. 66 КК Українги пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та не встановив таких, які б в силу вимог ст. 67 КК України його обтяжували.
Надавши правову оцінку зазначеним судом відомостям та доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
З висновками суду першої інстанції про можливість виправлення останнього за умови визначення покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян колегія суддів погоджується.
Ті обставини, що обвинувачений раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, хоча і мають місце, однак,на переконання колегії суддів, не дають підстави для призначення більш суворого покарання.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 вчинив злочин невеликої тяжкості,щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, його виправлення можливе у разі призначення покарання у виді штрафу.
З огляду на викладене, доводи прокурора про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, колегія суддів розцінює як необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню з викладених в апеляційних скаргах мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 рокущодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4