Справа № 161/3535/19 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М.
Провадження № 22-ц/802/1107/19 Категорія: 39 Доповідач: Шевчук Л. Я.
26 грудня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Киці С.І., Матвійчук Л.В.,
секретар с/з - Вергун Т.С.,
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідачів - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2019 року,
У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається із 27/100 частин житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,0106 га, кадастровий номер 07101010000:31:058:0011 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,05 га, кадастровий номер 071010000:31:0586002, які розташовані в АДРЕСА_1 . Крім неї спадкоємцями майна спадкодавця ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 та син ОСОБА_7 , який подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини в користь спадкоємця ОСОБА_3 .
Позивач також зазначала, що спадкове майно належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , після смерті якої спадщину прийняв її син ОСОБА_6 , який за життя не оформив свої права на спадкове майно.
Посилаючись на зазначені обставини та на те, що вона прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , а постановою приватного нотаріуса від 23 січня 2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не оформив своїх спадкових прав після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , позивач просила суд визнати за нею право власності на 27/200 частин житлового будинку, на 1/2 частину земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,0106 га та на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,05 га, які розташовані по АДРЕСА_1 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2019 року в даній справі позов ОСОБА_3 задоволено.
Постановлено визнати за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування, а саме: на 27/200 частин житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 ; на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0106 га, кадастровий номер 0710100000:31:058:0011 для ведення садівництва; на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,05 га, кадастровий номер 0710100000:31:058:0002 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться в АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, представник відповідачів подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в позові ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник відповідачів апеляційну скаргу підтримав та просив скаргу задовольнити, представник позивача апеляційну скаргу заперечила та просила скаргу залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника відповідачів слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з наступних підстав.
За положеннями статті 1218, частини 1 статті 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Із матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 (а.с.7), внаслідок смерті якої відкрилась спадщина.
До складу спадщини входило наступне нерухоме майно: земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,0106 га; земельна ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,05 га, які розташовані по АДРЕСА_1 та 27/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 (а. с. 68, 144, 146).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України (стаття 1223 ЦК України).
В судовому засіданні встановлено, що 19 червня 2006 року ОСОБА_8 склала заповіт, за яким належну їй частину житлового будинку АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_6 (а.с.106). Спадкодавець ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її син - ОСОБА_6 26 травня 2014 року подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом (а.с.103).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6), внаслідок смерті якого відкрилась спадщина. Проте ОСОБА_6 до дня своєї смерті не оформив свої права на спадкове майно після смерті своєї матері ОСОБА_8 .
Таким чином, внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої входить наступне нерухоме майно: 27/100 частин житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,0106 га для ведення садівництва; земельна ділянка, площею 0,05 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 .
Зазначене спадкове майно на праві власності зареєстровано за ОСОБА_8 .
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 заповіту не складав. Право на спадкування одержали спадкоємці за законом першої черги, а саме дружина спадкодавця - ОСОБА_4 та їх діти - позивачка в даній справі - ОСОБА_3 і дочка ОСОБА_5 , які в установлений законом шестимісячний строк подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Син спадкодавця ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від належної йому частини у спадковому майні на користь позивачки в даній справі - ОСОБА_3 (а. с. 59-141).
Отже, спадкоємець ОСОБА_3 одержала право на спадкування 1/2 частини зазначеного спадкового майна, а відповідачі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен зокрема, одержали право на спадкування 1/4 частини спадкового майна.
До складу спадщини, як передбачає стаття 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При цьому судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 не оформив свої права на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , в зв'язку з чим постановою приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу від 23 січня 2019 року спадкоємцю ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав того, що спадкодавець ОСОБА_6 прийняв спадщину внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_8 , але не оформив своїх спадкових прав, а тому, на думку приватного нотаріуса, вчинення такої нотаріальної дії суперечить чинному законодавству.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_8 19 червня 2006 року склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй частину житлового будинку АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_6 , який 26 травня 2014 року подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом (а.с.103,106).
Що стосується двох земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_8 , і які входять до складу спадщини внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_6 , то будь-яких розпоряджень щодо цих земельних ділянок спадкодавець ОСОБА_8 у своєму заповіті не робила.
Відтак син спадкодавця ОСОБА_8 - ОСОБА_6 одержав право на спадкування нерухомого майна, а саме: земельної ділянки для садівництва, площею 0,0106 га та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,05 га, які розташовані в АДРЕСА_1 , як спадкоємець першої черги за законом.
Проте, як убачається із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_9 і ОСОБА_8 (а.с.64)
Натомість, згідно із свідоцтвом про смерть, виданим 23 лютого 2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 .
У своїй заяві про прийняття спадщини за заповітом спадкоємець ОСОБА_6 зазначив, що він приймає спадщину після смерті ОСОБА_8 , хоча прізвище матері спадкодавця ОСОБА_6 у його свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_8 , а в подальшому у всіх інших документах її прізвище зазначено - ОСОБА_8 .
Позивачка ОСОБА_3 у своїй позовній заяві просила суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на 27/200 частин житлового будинку і на 1/2 частину двох земельних ділянок, які, як зазначала сама позивачка, успадкував після смерті спадкодавця ОСОБА_8 її син - ОСОБА_6 .
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні даного спору суду слід було встановити, чи є спадкоємець ОСОБА_6 сином спадкодавця ОСОБА_8 , оскільки у свідоцтві про народження ОСОБА_6 прізвище його матері зазначено ОСОБА_8 , а не ОСОБА_8 , тобто суду слід встановити факт родинних відносин між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , оскільки останній одержав право на спадкування внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_8 , в тому числі, як спадкоємець першої черги за законом.
Проте ОСОБА_3 у своїй позовній заяві не просила суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , хоча встановлення такого факту безпосередньо породжує для позивача юридичні наслідки, а саме: право на спадщину внаслідок смерті її Батька ОСОБА_6 .
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, а тому дійшов передчасного висновку про визнання за позивачкою ОСОБА_3 права власності на спадкове майно.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із-за порушення судом норм матеріального і процесуального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2019 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 січня 2020 року.
Головуючий
Судді