Справа № 761/48782/19
Провадження № 1-кс/761/32800/2019
Іменем України
08 січня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката підозрюваного ОСОБА_5 , законного представника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з повною середньою освітою, студента 1-го курсу ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100010396 від 31 жовтня 2019 року, слідчий суддя
установив:
Слідчий СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Стоян ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100010396 від 31 жовтня 2019 року.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31.10.2019 року приблизно о 05 год. 00 хв., неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на пішохідній алеї, що на площі Майдан Незалежності в м. Києві, порівнявшись з ОСОБА_8 , нансі йому один удар рукою в груди та висловив вимогу віддати дорожню сумку, яка висіла у нього на плечі. ОСОБА_8 , з метою уникнення конфлікту та збереження своїх речей, зняв сумку з плеча, поклав на тротуар та відвернувся від ОСОБА_9 , на що той наніс один удар своєю правою ногою в спину ОСОБА_8 , від якого останній впав на тротуар та відчув сильний фізичний біль. ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, наніс один удар правою ногою в обличчя ОСОБА_8 , після чого своєю правою рукою почав обшукувати кишені ОСОБА_8 , звідки відкрито викрав мобільний телефон марки «Samsung GT/E12001», Imei: НОМЕР_1 , вартістю 223 гривні, із сім карткою мобільного оператора «Київстар», тел.. НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє та пачку цигарок, які матеріальної цінності не представляють. Після чого ОСОБА_4 відкрито викрав сумку ОСОБА_8 , яка лежала на тротуарі, в якій знаходились особисті речі ОСОБА_8 , а саме: джинсові штани, чоловічі труси, джинсові шорти білого кольору, спортивні штани чорного кольору, два рушники зеленого кольору, шкарпетки чорного кольору, простирадло білого кольору.
01 листопада 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
01 листопада 2019 року підозрюваному ОСОБА_4 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 19:00 год. До 07:00 год. наступної доби.
23 листопада 2019 року ОСОБА_4 оголошено в розшук та досудове розслідування зупинено у зв'язку із переховуванням підозрюваного.
На думку слідчого, у зв'язку із тим, що підозрюваний неодноразово порушував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, переховувався від органу досудового розслідування та суду та може продовжити злочинну діяльність просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити в повному обсязі.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування вказаного запобіжного заходу, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний обіцяє плідно співпрацювати із органами слідства.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання, враховуючи наступне.
Слідчим відділенням ВП № 4 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження №12019100100010396, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжного заходу оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, неодноразово порушував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, змінив місце проживання без повідомлення про це органів досудового розслідування, переховувався та був оголошений в розшук, а тому ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, також враховується сам мотив та спосіб вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, яке має значний ступінь суспільної небезпеки.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
У силу ст.178 КПК України слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч.2 ст.186 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Частиною 4 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи викладене та те, що підозрюваний ОСОБА_4 , не відвідує навчальний заклад, соціальних зв'язків не має, переховується від органів досудового розслідування, порушував правила запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то вказані обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без права внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з повною середньою освітою, студента 1-го курсу ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Строк дії ухвали визначити до 00 год 00 хв. 02 лютого 2020 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга
Слідчий суддя: