Справа № 752/12690/18
Провадження № 1-кп/761/1704/2019
21 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києвікримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100006170 від 16.05.2016 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Бесівка Ульянівської області Російської Федерації,громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва з Київського апеляційного суду в порядку ст.ст. 32, 34 КПК України надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні №12016100100006170 від 16.05.2016 року.
Як вбачається з вказаного клопотання, 16.05.2016 року приблизно о 10 год. 10 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 33 підійшов до громадян, серед яких перебував ОСОБА_6 . В подальшому, ОСОБА_8 почав нецензурно висловлюватися в сторону ОСОБА_6 , принижуючи його честь та гідність.
Під час висловлювань ОСОБА_8 безпідставно протиправно з умислом, спрямованим на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_6 , наніс йому два удари ребром долоні лівої руки, механізмом зліва направо по горизонтальній лінії в область правої сторони обличчя та один удар ребром долоні лівої руки механізмом зліва направо по горизонтальній лінії в область грудної клітини.
По закінченню нанесення ударів ОСОБА_8 , розуміючи протиправність своїх дій, покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Протиправними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден в проекції середньої третини тіла грудини справа, на правій передньобічній поверхні грудної клітини в проекції третього ребра посередині від середньоключичної до передньопахової лінії на зовнішній поверхні правого плеча, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, які виразилися в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що він не визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки не вчиняв відносно потерпілого ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення. Проте просив звільнити його від кримінальної відповідальності.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні також просив звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 49 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Разом з тим, суд позбавлений можливості перевірити питання щодо зупинення перебігу давності у разі ухилення особи, що вчинила злочин, від досудового слідства або суду, а також питання щодопереривання перебігу давності у разі, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій ст. 49 КК України строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин, враховуючи те, що прокурором не надано суду матеріалів кримінального провадження щодо перевірки вказаних обставин.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив про те, що він не визнає свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, оскільки він не спричинив потерпілому ОСОБА_6 умисного легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.ч. 1, 2 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інші обставини.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Проте, суд позбавлений можливості перевірити обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення щодо спричиненняостаннім потерпілому ОСОБА_6 умисного легкого тілесного ушкодження, а саме: подію кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, враховуючи те, що прокурором не надано суду матеріалів кримінального провадження щодо перевірки вказаних обставин.
Таким чином, з метою дотримання принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, перевірки питання щодо зупинення перебігу давності у разі ухилення особи, що вчинила злочин, від досудового слідства або суду, а також питання щодо переривання перебігу давності у разі, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій ст. 49 КК України строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин, суд приходить до висновку відмовити у задоволенні клопотання прокурора та повернутиклопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строків давності прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 285,286, 287, 288, 372, 376КПК України, суд, -
Відмовити прокурору Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, у кримінальному провадженні №12016100100006170, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.05.2016 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Повернути клопотання про звільнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, у кримінальному провадженні № 12016100100006170, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.05.2016 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, до Київської місцевої прокуратури № 1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 26.12.2019 року о 08 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1