Справа № 760/18040/19
Провадження1-кс/991/2065/19
28 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
На підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 06.09.2019 до Вищого антикорупційного суду було направлено матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність детективів НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
11.09.2019 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 було внесено подання про направлення матеріалів скарги ОСОБА_3 на бездіяльність детективів НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підсудністю.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.09.2019 було закрито провадження за поданням слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 щодо визначення підсудності скарги ОСОБА_3 з мотивів, що положення ст. 34 КПК України застосовуються Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду щодо кримінальних проваджень, які надійшли до Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції з обвинувальним актом (клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру). З цих підстав скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детективів НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, було повернуто до Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, виходячи з приписів ст. 33-1 КПК України, ухвалою від 15.10.2019 передав скаргу ОСОБА_3 для розгляду до Солом'янського районного суду м. Києва через її непідсудність Вищому антикорупційному суду.
Ухвалою від 23.10.2019 слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва передав матеріали скарги ОСОБА_3 до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 08.11.2019 для розгляду скарги було визначено суддю ОСОБА_1 .
Слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 5 ст. 34 КПК України, яка закріплює, що спори про підсудність між судами не допускаються призначив скаргу до судового розгляду.
У своїй скарзі на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ ОСОБА_3 зазначив, що 02 травня 2019 року ним була подана заява до НАБУ про вчинення злочину стосовно ОСОБА_3 з боку слідчого СБУ, прокурора відділу прокуратури Одеської області, начальником слідчого відділу УСБУ Одеської області та адвокатами, які виразилися у незаконному заволодінні його підприємством ТОВ «Супер Телеком», вимаганням для себе неправомірної вигоди, заволодінням документацією підприємства ТОВ «Супер Телеком», телефоном та іншим майном.
Враховуючи це просив за ст. 369-2 КК України, ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 191 КК України, внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
У судове засідання уповноважена особа НАБУ не з'явилася про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні тим, які були викладені у скарзі. Просив її задовольнити та зобов'язати уповноважених осіб внести відомості за його заявою до ЄРДР. Додатково просив зобов'язати уповноважених осіб визнати його потерпілим та надати пам'ятку про права потерпілої особи.
Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя керується наступним.
ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 02 травня 2019 року. Уповноважена особа НАБУ повідомила ОСОБА_3 письмово, що у його заяві відсутні відомості про корупційні злочини, а тому матеріали скарги 24.05.2019 були спрямовані до Територіального управління ДБР у м. Миколаїв для розгляду у межах компетенції, про що було повідомлено заявника.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Слідчим суддею було встановлено, що заява ОСОБА_3 обґрунтовується тим, що з боку слідчого СБУ, прокурора відділу прокуратури Одеської області, начальником слідчого відділу УСБУ Одеської області та адвокатами, які виразилися у незаконному заволодінні його підприємством ТОВ «Супер Телеком», вимаганням для себе неправомірної вигоди, заволодінням документацією підприємства ТОВ «Супер Телеком», телефоном та іншим майном. Також з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_3 вбачається, що майно ТОВ «Супер Телеком» було арештовано слідчим суддею в рамках кримінального провадження.
Скаржник вбачає у цих діях посадових та службових осіб ознаки кримінального правопорушення за ст. 369-2 КК України, ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 191 КК України.
Однак, з огляду на наведені обставини, які не підтверджуються поданими документами, слідчий суддя не може визначити ознаки кримінального корупційного правопорушення, яке було б вчинено посадовими особами зазначеними скаржником у заяві про вчинення кримінального правопорушення. Із пояснень ОСОБА_3 вбачається що стосовно нього здійснюється досудове розслідування. Дії, які описані ним, мали місце перед його затриманням із подальшим накладенням арешту на майно ТОВ «Супер Телеком».
Таким чином виконуючи вимоги ст. 214 КПК України уповноважений орган зобов?язаний реєструвати заяви, повідомлення саме про вчинене кримінальне правопорушення.
З досліджених матеріалів доданих до скарги, відсутні будь-які відомості про відмову, неприйняття або реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 про кримінальні правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях посадових осіб СБУ та адвокатів, кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369-2 КК України, ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 191 КК України.
З урахуванням викладеного, підстави для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ч.1 ст.214 КПК України і внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 02.05.2019 відсутні.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1