08 січня 2020 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та діючого в його інтересах адвоката ОСОБА_7 , матеріали кримінального провадження № 42019260000000062 від 08.04.2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 грудня 2019 року, -
Цією ухвалою клопотання заступника начальника відділу слідчого управління ГУ ДФС в Чернівецькій області ОСОБА_8 про арешт майна, а саме, кондитерських виробів: «Лимбо» «жевательная конфета» в кількості 2536 ящиків, 8/40, виробництва Туреччини; «Cakmak» «карамель на паличці з фруктовим смаком» у кількості 925 ящиків 8/50, виробництва Туреччини; «Шоколадная Радуга» в кількості 50 картонних ящиків, 12/24, виробництва Туреччини; «Мармеладная Радуга» в кількості 4 картонних ящика, 12/36, виробництва Туреччини; бісквітне печиво «Пироженое бисквитное» «Медвежонок Барни» виробництва України «ЧАО «МонделисУкраина» в кількості 1206 ящиків по 24 шт. в ящику; желейні цукерки «Fruitjellymonkeyjar» в кількості 27 ящиків, 6 /95шт. виробництва Китай; «Лимбо» «жевательная конфета» в кількості 53 ящики, 12/20, виробництва Туреччини; цукерки «Вітамінна команда» в кількості 40 ящиків , 12/20 шт. виробництва Китай; цукерки «Filutki» в кількості 40 ящиків, 12/20 шт. виробництва Китай; карамель на паличці зі смаком полуниці «StrawberryCandy» в кількості 34 ящики 6/100 шт., виробництва Китай; жувальні цукерки «AirBall» 24 ящики 12по 1кг., виробництва Туреччини; жувальні цукерки «doublebubble», в кількості 6 ящиків 12/40шт., виробництва Туреччини; Кондитерські вироби шоколад молочний «AlpenGold» 423 ящики, 14шт/180 гр. України «ЧАО «МонделисУкраина; цукерки «Koller», в кількості 16 ящиків 6/50шт., виробництва Туреччини; жувальна гумка «Кислинка» різних смаків в асортименті в кількості 71 ящик 20/100шт., виробництва Туреччини; цукерки - карамель на паличці «PinPoр» в кількості 552 ящиків 16/48 шт., виробництва Колумбія; «Маршмеллоу» в кількості 307 ящиків, 12/40/16 гр., виробництва Китайської республіки; «Спрей цукерка» у кількості 336 ящиків
Провадження № 11-сс/794/3/20 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9
Категорія ст.ст. 170, 309 КПК України Доповідач ОСОБА_1
20/40шт/10 мл., виробництва Китайської республіки; «Льодяник ручної роботи» в кількості 305 картонних ящиків, 12/24/15гр. виробництва Китайської республіки; цукерки «Вітамінна команда» в кількості 722 ящики, 12/20шт./7 гр. виробництва Китайської республіки; льодяники з шипучою карамеллю «Сладкая пятка» в кількості 433 ящики 30шт./12гр., виробництва Китайської Республіки, вилучених під час проведеного обшуку з 06.12.2019 року - 11.12.2019 року складського приміщення в АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою діяльність ОСОБА_6 - задоволено, з метою забезпечення їх збереження як доказу, який відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
На вказану ухвалу суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 грудня 2019 року про накладення арешту на зазначені в клопотанні речі, належні йому на праві власності - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого.
Апелянт вважає, що вищевказана ухвала суду була постановлена із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та із порушенням норм процесуального права.
Так, зазначав, що висновки спеціалістів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо неякісної арештованої продукції є неправильними і пояснення вказаних осіб, наданих ними під час їх допиту в якості свідків, районним судом не можуть братися до уваги. Вказував, що будь-яких доказів, що арештована продукція продавалася в Україні до моменту звернення суб'єкта оскарження із клопотанням про арешт зазначеного в ухвалі майна, суду першої інстанції надано не було.
Крім цього, вказував, що районний суд в порушення норм ст. 170 КПК України ухвалив рішення про накладення арешту на майно фізичної особи, яка не тільки немає відповідного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, але й не несе на собі встановленого законом зобов'язання відшкодувати шкоду за дії іншої особи, яка органом досудового розслідування не встановлена до даного часу.
Посилався і на те, що обшук в результаті якого нібито був встановлений факт умисного введення в обіг на ринку України небезпечної продукції проводився в рамках досудового розслідування за ст. 212 КК України, а не за ст. 227 КК України і залучення спеціалістів у сфері санітарно-епідеміологічного контролю до обшуку ініційованого у кримінальному провадженні, відкритому по факту підозри у несплаті податків є надто підозрілим, однак суд на вказані обставини уваги не звернув.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 та діючого в його інтересах адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді - скасувати, міркування прокурора з цього приводу, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції були повністю дотримані.
Так, як встановлено слідчим суддею та перевірено судом апеляційної інстанції, що 08.04.2019 року прокуратурою Чернівецької області до ЄРДР №42019260000000062 було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 212 КК України та 13.12.2019 року про злочин, передбачений ст.227 КК України (згідно копій витягів із кримінального провадження).
При цьому, в ході досудового розслідування було встановлено, що в м. Чернівцях діє злочинна схема щодо імпорту товарів, з використанням підставних підприємств та реалізації на території України товарів продуктової групи (кондитерські вироби, жувальні гумки, цукерки желейні, шоколадні драже).
Вказану схему організував ОСОБА_6 , який особисто домовлявся із «логістичними фірмами» Київської, Львівської областей за певний відсоток винагороди щодо послуг по розмитненню товару, який надходить з Туреччини, КНР та Колумбії.
В подальшому вказаний товар реалізовувався ним на території України оптовими та роздрібними партіями із приховуванням фактичних об'ємів від оподаткування роздрібним покупцям різних областей України на МТК «Калинівський ринок» та зі складу розташованого по вул. Зоряна (П. Лумумби), 27 Б, що в м. Чернівці.
05.12.2019 р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці за клопотанням органу досудового розслідування, винесено ухвалу на проведення обшуку, за адресою розташування складського приміщення: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення документів, які б свідчити про протиправну діяльність, де фактично здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_6 .
В період з 06.12.2019 р.-11.12.2019 р. було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: вантажно-митні декларації, товарно-супровідні документи, CMR, додатки МД1, товарну номенклатуру, документи (накладні) на реалізацію товарів, чорнові записи, блокнот (записник), інвойси, інформацію на цифровому носію марки «Kingston» 16 Gb, сірого кольору.
Крім того, в ході обшуку в двох складських приміщеннях, під час якого залучались відповідні спеціалісти, були вилучені вищевказані кондитерські вироби в асортименті, які відповідно до показань останніх зберігалися із порушенням законодавства України.
10.12.2019 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_5 винесено постанову про проведення лабораторних досліджень (випробувань).
11.12.2019 року постановою слідчого вищезазначені кондитерські вироби визнані речовим доказом, долучені до матеріалів даного кримінального провадження та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , в складських приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя, з'ясувавши доводи слідчого у клопотанні, ОСОБА_6 , дослідивши матеріали провадження, а також з'ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна, дійшов до обґрунтованого висновку, що речі вилучені в ході обшуку з 06.12.2019 р.-11.12.2019 р. складського приміщення в АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою діяльність ОСОБА_6 , зокрема кондитерські вироби, відповідають критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а тому з метою забезпечення їх збереження як доказу, на них вірно накладено арешт.
Доводи апелянта про те, що вищевказана ухвала суду була постановлена із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та із порушенням норм процесуального права є необґрунтованими.
Крім цього, такими, що не заслуговують уваги є і посилання апелянта на те, що висновки спеціалістів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо неякісної арештованої продукції є неправильними, тому що будь-яких доказів, що арештована продукція продавалася в Україні до моменту звернення суб'єкта оскарження із клопотанням про арешт зазначеного в ухвалі майна, суду першої інстанції надано не було.
Так, матеріали судового та кримінального провадження свідчать про те, що при розгляді клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування (з метою запобігання зникнення чи відчуження майна), слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Колегія суддів, вважає, що з врахуванням цього, а також наведених підстав у клопотанні слідчого, слідчий суддя вірно встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого і у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищевказане майно.
Отже, апеляційним судом не було встановлено порушень вимог кримінального процесуального закону на які посилався в апеляційній скарзі апелянт, які б призвели до скасування оскаржуваного рішення, а тому подану апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 грудня 2019 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_3
[підпис] ОСОБА_2
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду ______________________ ОСОБА_1
(підпис)
ОСОБА_12