Справа № 761/41907/18
Провадження № 2/761/2827/2019
12 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Бордусенко Б.С.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Коковіна Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» про стягнення штрафів та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС»про відшкодування шкоди, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь стягнуті за договором № 8611-Ф/2018 штрафи в розмірі 91 000 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 09 вересня 2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір прокату № 8611-Ф/2018, згідно якого відповідач передав позивачу в оренду автомобіль «Інфініті», державний номерний знак, НОМЕР_1 . Однак, незадовільний технічний стан вищевказаного автомобіля став причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 08 вересня 2018 року на 178 км А/Д Київ-Одеса, а саме у орендованого автомобіля «Інфініті», державний номерний знак, НОМЕР_2 , відірвано колесо, що стало причиню дорожньо-транспортної пригоди. Позивач, вважає що йому було надано послугу неналежної якості та яка може вважатися небезпечною для життя. Враховуючи, вище викладене, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року по справі відкрито провадження.
04 квітня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС»Пашковського Д .В. згідно якого останній заперечував проти позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач отримав у користування повністю справний автомобіль, про що свідчить його підпис в Акті прийому-передачі транспортного засобу від 07 вересня 2018 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, що викладені у ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Між відповідачем та позивачем було укладено договір № 8611 - Ф/2018 від 7 вересня 2018 року відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у строкове платне користування транспортний засіб INFINITI FX 37, перелік і розмір оплати за користування якого вказані в договорі.
Згідно акту прийому - передачі автомобіля позивач прийняв у користування автомобіль.
8 вересня 2018 року ОСОБА_2 , рухаючись автодорогою Київ - Одеса в крайній правій смузі та керуючи автомобілем марки Infiniti реєстраційний номер НОМЕР_1 , не впорався з керуванням та здійснив наїзд на металевий відбійник / а. с. 71 /.
Під час розгляду справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача захисник пояснив, що подія трапилась через несправність автомобіля. Вказував , що позивач їдучи по рівній ділянці автодороги, не перевищуючи допустимої швидкості, раптово став некерованим, а тому відбулось зіткнення з металевим відбійником.
8 вересня 2018 року сторони підписали акт про повернення транспортного засобу, згідно якого сторони підтвердили втрату колеса автомобіля позивачем та відповідно до якого утримано заставу у розмірі 56800 грн.
Позивач вважає, що йому надано послугу неналежної якості, оскільки за правовою природою договір прокату є договором про надання послуг, крім того позивач посилається на ст. 5 Закону України « Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» та ч 3 ст. 791 ЦК України, позивач вважає, що автомобіль був несправним до підписання договору прокату.
Відповідач спростовує доводи позивача про несправність автомобіля актом прийому - передачі автомобіля.
Вважає, що стягнення сум штрафу у розмірі 56 800 грн., а також 34 200 грн. є обґрунтованим та посилається на пункт 7.2.1 договору, відповідно до якого пошкодження ТЗ внаслідок ДТП та інші пошкодження, що сталися в процесі руху, викрадення, пошкодження, або знищення його частин деталей, приладдя, що викликані навмисними діями третіх осіб у будь - якому місці, пошкодження ТЗ внаслідок стихійного лиха, падіння дерев та інших предметів, нападів тварин, а також пожежі, самозаймання вибуху ТЗ наймач зобов'язаний компенсувати наймодавцю розмір особистої відповідальності наймача, що передбачено у блоці Ш3 договору.
Суд не може з цим погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 791 ЦК України капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
Таким чином, на наймодавця покладений обов'язок з проведення капітального та поточного ремонту переданого у прокат майна. Він звільняється від цього обов'язку лише тоді, коли доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
Позивач вважає, що пошкодження транспортного засобу відбулося не з його вини, що автомобіль був несправний ще до підписання договору прокату.
Так, відповідно до клопотання представника позивача, 8 квітня 2019 року в справі була призначена судова авто технічна експертиза / а . с. 72 - 73 /, на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи міг незадовільний стан автомобіля страти причиною втрати керованості та послідуючого зіткнення з металевим відбійником; що з технічної точки зору стало причиною відривання переднього лівого колеса автомобіля в процесі його руху; на якій швидкості відбулося спрацювання подушок безпеки.
16 травня 2019 року експерти КНІСЕ направили до суду клопотання, в якому просили надати автомобіль для проведення вказаної експертизи. Вказане клопотання так і залишилось не виконаним, 17 липня 2019 року справа повернулася до суду з повідомленням експертів про неможливість надання висновку.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року до відповідача було застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій покладених на відповідача судом, неповідомлення суду про неможливість подати докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем подано 17 жовтня 2019 року висновок авто технічного дослідження, в якому зазначено, що з технічної точки зору обрана позивачем швидкість була безпечною, найбільш вірогідною причиною втрати керованості з технічної точки зору була несправність автомобіля.
В судовому засіданні був допитаний експерт Ніколаєнко Є.І., який повністю підтвердив висновки експертизи та пояснив, що автомобіль був очевидно несправним та те, що позивач оглядаючи та підписуючи акт прийому - передачі автомобіля під час укладення договору прокату міг і не побачити дефекти, оскільки могли існувати несправності, які можуть бути помітними лише для фахівця.
Крім того, відповідно до висновку експерта від 7 грудня 2019 року, наданого представником відповідача зазначено, що при заданих обставинах виникнення дорожньо - транспортної пригоди причиною її виникнення могли бути управлінські дії водія або технічна несправність автомобіля.
Відсутність вини в діях водія підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року, якою провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрито.
Із позивача на користь відповідача відповідно до пункту 7. 2. 1 договору стягнуто 91 000 грн., суд вважає вимоги позивача такими, що можуть бути задоволені частково, а саме стягнення виплаченої суми штрафу в сумі 56 800 грн., з огляду на те, що вини наймодавця не доведено, а всі докази, які наявні в матеріалах справи підтверджують несправність автомобіля до підписання чи під час безпосереднього підписання договору прокату; оскільки під час розгляду справи позивач довів суму тільки в розмірі 56 800 грн., то позов підлягає частковому задоволенню.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
За таких обставин, при вирішенні спору щодо відшкодування моральної шкоди суд обов'язково повинен з'ясувати наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протиправними діями відповідача позивачеві було завдано моральної шкоди, які виразились в емоційних та душевних стражданнях, докладенні додаткових зусиль для організації життя, що виразилось у зверненні за захистом своїх прав до суду.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.
Крім того, в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, з другої сторони стягується судовий збір на користь держави. А тому суд вважає на необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави за результатами розгляду справи в розмірі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1192 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76-81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» про стягнення штрафів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» на користь ОСОБА_2 стягнуті за договором №8611-Ф/2018 штрафи в розмірі 56 800 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2 000 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_3 ,
Товариств з обмеженою відповідальністю «БЛС», місцезнаходження - 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12), код ЄРДПОУ - 35086034.
Повний текст рішення складено 02 січня 2020 року.
Суддя: