08 січня 2020 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого, суддіОСОБА_1 ,
Суддів:ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засіданняОСОБА_4 ,
прокурораОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 листопада 2019 року по кримінальному провадженню № 12019260040001062 від 16.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
Цим вироком,
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Жмеринка, Вінницької області, мешканець АДРЕСА_1 , реєстрації місця проживання немає, раніше мешкав в АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, із середньою освітою, не працюючий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України, -
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.
Головуючий у І інст. ОСОБА_8 ; Єдиний унікальний номер 727/7577/19; суддя-доповідач ОСОБА_1 ; провадження № 11-кп/822/604/19; перереєстрована на № 11-кп/822/44/20 катег.: ч. 3 ст. 185 КК України.
В строк відбування покарання зараховано обвинуваченому ОСОБА_6 час його тримання під вартою з 24 травня 2019 року по 03 червня 2019 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено заставу, строк відбуття покарання обчислюється з дня затримання,.
Постановлено після набрання вироком законної сили та затримання ОСОБА_6 повернути заставодавцю ОСОБА_9 внесену заставу в розмірі 140 000 грн. (сто сорока тисяч гривень).
Цивільний позов про відшкодування майнової шкоди завданої злочином потерпілому ОСОБА_10 , залишено без розгляду.
Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди завданої злочином потерпілому ОСОБА_10 , задоволено частково.
Стягнуто з обвинувачено ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_10 за завдану злочином моральну шкоду 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень).
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави судові витрати пов'язані з проведенням експертиз в сумі 8 478 грн. 54 коп.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнаний винним в тому, що 15 травня 2019 року в період часу з 09 год. 00 хв. до 20 год. 20 хв. шляхом підбору ключів до замка вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав 2 500 доларів США та інше майно потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 226 500 гривень.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду, щодо ОСОБА_6 змінити, звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та зменшити розмір стягнутої на користь потерпілого моральної шкоди з 20 000 гривень до 10 000 гривень, посилаючись на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, щиро розкаявся у його скоєнні, сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдану матеріальну шкоду, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину і його майновий стан не дає можливості відшкодувати потерпілому моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.
Апеляційний суд вважає за можливе, розглянути справу за відсутності захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду кримінального провадження, клопотання в апеляційній скарзі про бажання взяти участь в апеляційному розгляді не заявив, і його участь згідно з ст. 401 КПК України в розгляді справи не є обов'язковою.
Заслухавши суддю доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, міркування прокурора ОСОБА_5 , про залишення вироку суду без змін, дослідивши докази, які містяться у кримінальному провадженні, провівши судові дебати перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Винуватість ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у житло що завдало значної шкоди потерпілому, за обставин зазначених у вироку, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка, і не оспорюється в апеляційній скарзі.
Що стосується міри покарання, то вона обрана обвинуваченому у відповідності до вимог ст.ст. 65, 67 КК України, при цьому суд призначив ОСОБА_6 за ст. 185 ч.3 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі, тоді як санкція цього закону передбачає покарання від 3 до 6 років позбавлення волі.
За змістом ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
З кримінального провадження видно, що ОСОБА_6 вчинив умисний тяжкий, корисливий закінчений злочин викравши з квартири потерпілого ОСОБА_10 майно на загальну суму 226 500 гривень.
Крім цього, не давали підстав для застосування до ОСОБА_6 ст. 75 КК України і дані про його особу.
З копії вироків, які містяться у справі (а.с. № 200-216) вбачається, що ОСОБА_6 14.04.2014 року засуджувався за ст. 185 ч.1 КК України, 25.12.2015 року та 26.02.2016 року за ст. 289 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу, 11.04.2016 року за ст.ст. 296 ч.2, 345 ч.1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі.
Оскільки судимості за цими вироками погашені вони не утворюють для ОСОБА_6 юридичних наслідків, тому органи досудового слідства та суд вірно не взяли їх до уваги та не кваліфікували дії обвинуваченого як вчинені повторно та не визнали обставиною, що обтяжує покарання рецидив злочинів.
Водночас, за змістом ст.ст. 89, 65,75 КК України ці обставини, які не мають правового значення повинні враховуватись при призначенні покарання та звільненні від нього з випробовуванням, як дані про особу.
За таких обставин, беручи до уваги тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину та дані про його особу підстав для застосування до нього ст. 75 КК України немає.
Моральна шкода стягнута з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_10 в сумі 20 000 гривень, відповідає душевним стражданням яких потерпілий зазнав у зв'язку з викраденням у нього майна на суму 226 500 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407,418 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 листопада 2019 року, без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_1
Судді:[підпис]ОСОБА_2
[підпис]ОСОБА_3
Копія, згідно з оригіналом
Суддя
Чернівецького апеляційного суду _________________ ОСОБА_1
08.01.2020 М. П. (підпис)