1-кп/754/524/19
Справа № 754/10211/15-к
Іменем України
18 березня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100030004302 від 15.04.2015 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_3
захисників: - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих: - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представників потерпілих: - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що на даний час обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, що призводить до порушення його прав людини, гарантовані Європейською конвенції про захист прав і основних свобод людини. Також, захисник вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою молодого віку, має міцні соціальні зв'язки, має тяжко хвору сестру, яка не пересувається самостійно, за якою на даний час цілодобово доглядає їх матір, через що позбавлена можливості працевлаштування.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 клопотання захисника ОСОБА_6 підтримали.
Прокурор в судовому засіданні проти клопотання про зміну обраного запобіжного заходу заперечував, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, те що обвинувачений може переховуватися від судового слідства, впливати та потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому просив продовжити застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляд тримання під вартою на 60 днів.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також їх представники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проти клопотання також заперечували. При цьому представники вказували на те, що застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід неодноразово продовжувався судами різних інстанцій та жодного разу судом не було встановлено достатніх підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який. Також, вказали на те, що з часу вчинення кримінального правопорушення, жодного відшкодування матеріальної або моральної шкоди з боку обвинуваченого та його родини на користь потерпілих здійснено не було. Просили задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду від 23.01.2019 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 спливає 23.03.2019 року.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
На даний час у кримінальному провадженні виникли та стали достатніми підстави для висновку про можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_3 , який досить тривалий час перебуває під вартою, запобіжного заходу на більш м'який.
Так, згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст. 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).
Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подальше перебування обвинуваченого під вартою буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, хоча і є співмірним з тяжкістю обвинувачення, однак, дане обвинувачення на даний час не є доведеним.
Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Таким чином, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, особу обвинуваченого, який має постійне зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , має міцні соціальні зв'язки, суд вважає недоцільним збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне змінити міру запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Суд вважає, що в результаті застосування до обвинуваченого запобіжного заходу саме у виді цілодобового домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 331 КПК України, суд,-
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою змінити на цілодобовий домашній арешт, заборонивши ОСОБА_3 цілодобово залишати місце його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто, до 24 години 00 хвилин 16 травня 2019 року.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_3 визначені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду, утримуватися від спілкування з потерпілими та будь-якими свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 16 травня 2019 року включно.
Ухвалу суду для виконання передати до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 .
Визначити строк дії ухвали до 16 травня 2019 року.
Копію ухвали надіслати до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, - для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1