Справа № 303/3158/19
2/303/63/20
номер рядка стат. звіту - 68
08 січня 2020 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі
головуючої судді Курах Л.В.
за участю секретаря судових засідань Марков А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
17 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано 03 липня 2006 року у виконкомі Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис № 31 та стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000 гривень щомісячно, з моменту подання позову до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивує тим, що 03 липня 2006 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу в сторін народилася дитина - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Одруження з відповідачем виявилося невдалим, мають різні погляди на життя, ведення домашнього господарства, виховання дитини і т.д. позивач втратила до відповідача почуття любові та поваги. На даний час шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, на протязі двох років проживають окремо, подальше примирення та збереження сім'ї є неможливим.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань, відзиву на позовну заяву суду не надавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання, про часткове задоволення позову на підставі наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин третьої та четвертої ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 03 липня 2006 року укладено шлюб у виконкомі Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис № 31 (свідоцтво про шлюб серії № НОМЕР_1 , а.с.4).
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач жодного разу не з'явився в судові засідання та не просив суд про надання строку для примирення, подружжя шлюбних стосунків не підтримує, спільного господарства не ведуть то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, та позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Статтею 113 СК України, передбачено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачем не подано до суду клопотання, чи заяви про її бажання відновити дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні матері та проживає разом з нею (а.с.5).
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесіє Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989p., батько (- ки) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення знайшло своє відображення в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) закріплюється в сімейному законодавстві (ст. 180 СК України).
Відповідно із ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно до ч. 1 ст. 184 СК України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі; вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При прийнятті рішення щодо розміру аліментів суд виходить з прожиткового мінімуму для дитини встановленого Законом України «Пpo Державний бюджeт на 2020 рік», який на період з 01 січня по 30 червня 2020 року становить: для дитини віком від 6 років до 18 років - 2218 гpивень.
Законом України від 17.05.2017 № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» частину другу ст.182 викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо. Слід враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин, законодавства тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.
Проаналізувавши надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи позицію позивача, яка не надала доказів наявності у відповідача високого доходу чи наявності в нього майна чи коштів, які б стверджували про його платоспроможність, позицію відповідача, який не надав відзиву на позов, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання дитини необхідно стягнути аліменти в розмірі 2200 гривень щомісячно, що є співмірним з розміром прожиткового мінімуму для дитини встановленого Законом України «Пpo Державний бюджeт на 2020 рік».
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, згідно із вимогами ст. 430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст. 24, 110, 112, 113, 141, 160 180, 182, 183, 184, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити частково.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 03 липня 2006 року у виконкомі Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис № 31 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень щомісячно, починаючи з 17.05.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) гривень судового збору та 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) гривні судового збору в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого - АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 08.01.2020 року.
Головуюча Л.В. Курах