235/6955/19
2/242/1622/19
27 грудня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Донецької обласної державної адміністрації, Донецької міської ради, Кіровської районної ради у місті Донецьку, третя особа - Дванадцята державна нотаріальна контора м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, державний нотаріус Черноморченко Олена Василівна про встановлення юридичного факту права на спадщину за заповітом, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що вона є внучкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та при житті вона склала заповіт, яким заповідала все своє майно позивачу. Після смерті останньої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Вона вчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та позивачу було видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом - стосовно грошових коштів на банківських рахунках та земельної ділянки. Крім цього, постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану квартиру у зв'язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно. Зазначене обґрунтовує об'єктивними обставинами - окупацією м. Донецька та поспішним виїздом з м. Донецька, що зумовило неможливість подачі нотаріусу оригіналу документу, що підтверджує право власності. На підставі викладеного просить встановити право на спадщину за заповітом на 1/2 частку вказаної квартири, що залишилася від померлої ОСОБА_2 .
В подальшому позивач надала уточнення, в яких просить визнати право на спадщину за заповітом від померлої ОСОБА_2 та встановити право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири, що складає 31,1 кв.м. загальної площі, 17,8 кв м. житлової площі, двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 35,6 кв.м.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.
Представник Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Донецької міської ради та Кіровської районної ради у місті Донецьку, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Представник Донецької обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги до Донецької облдержадміністрації заявлені безпідставно та необґрунтовано через те, що Донецька облдержадміністрація не виконує повноваження Донецької міської ради та районних рад у місті Донецьку.
Представник Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав копію спадковою справи до майна померлої ОСОБА_2 та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру.
Суд, дослідивши надані докази й матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2019 року дану цивільну справ передано на розгляд Селидівському міському суду Донецької області у зв'язку з тим, що нерухоме майно знаходиться на території Ворошиловського району м. Донецька.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заповіту від 10 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б., ОСОБА_2 на випадок своєї смерті дала таке розпорядження - все її майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося та із чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 .
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної контори Черноморченко О.В. від 16 листопада 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру номер АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності на вищевказану квартиру.
Згідно копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 152427389 від 11.01.2019 року, 1/2 частка квартири номер АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 .
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Таким чином, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, те що позивач оформити право власності на частку вищевказаної квартири в нотаріальному порядку не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину та відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, беручи до уваги, що рішення у справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Донецької обласної державної адміністрації, Донецької міської ради, Кіровської районної ради у місті Донецьку, третя особа - Дванадцята державна нотаріальна контора м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, державний нотаріус Черноморченко Олена Василівна про встановлення юридичного факту права на спадщину за заповітом - задовольнити.
Визнати право ОСОБА_1 на спадщину за заповітом від померлої ОСОБА_2 і встановити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 (одну другу) частку квартири, що складає 31,1 кв.м. загальної площі, 17,8 кв м. житлової площі, двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 35,6 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 січня 2020 року.
Суддя Черков В.Г.