Номер справи 237/6426/19
Номер провадження 2/237/1708/19
про залишення позовної заяви без руху
26.12.2019 року м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Кучко Я.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин, -
29 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи ОСОБА_2 відповідача у справі.
Згідно Інформаційної довідки Зорянської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, яка надійшла на адресу суду 24.12.2019 року, відповідач дійсно зареєстрований за вказаною в позовній заяві адресою.
Після надання вказаної інформації суд вирішує питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, або відкриває провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суддя вбачає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно п.п. 3, 8, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказані норми цивільного процесуального права є імперативними за методом правового регулювання і їх виконання позивачем є безумовним.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відомості, передбачені вищевказаними нормами, у позовній заяві відсутні.
Крім того, згідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви. В обгрунтування необхідності звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що вона перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, у зв'язку з перенесеним інсультом та погіршенням здоров'я вимушена щоденно приймати ліки та проходити курси лікування, що перевищує щомісячний дохід позивача.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких наступних підстав: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В свою чергу, позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору конкретної правової підстави, визначеної частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не вказала, а лише зазначила про необхідність врахування її матеріального стану.
Водночас, позивачем було долучено до заяви про звільнення від сплати судового збору відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків згідно яких інформація про доходи ОСОБА_1 за третій та четвертий квартал 2018 року відсутня, за перший квартал 2019 року позивачем отримано 8045,38 гривень, інформація про доходи за другий квартал 2019 року відсутня.
Крім того, позивачем було долучено до позовної заяви довідку № 5724 від 14.11.2019 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Селидівському об'єднаному управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком, розмір пенсії з травня 2019 року по жовтень 2019 року становить 11871,32 гривні.
Таким чином, копії документів, які б підтверджували, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за попередній календарний рік до клопотання позивачем не долучені, що позбавляє суд можливості звільнити позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд наголошує на тому, що Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобовязання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги, а саме: одна вимога майнового характеру - про встановлення факту родинних відносин та одна вимога немайнового характеру - про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Згідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи предмет спірних правовідносин позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви: за одну вимогу майнового характеру - у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за одну вимогу немайнового характеру - 768 гривень 40 копійок. Реквізити рахунку для сплати судового збору: отримувач Мар'їнське УК/Мар'їнський район 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 38028736, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA348999980000031216206005293, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Відповідно до п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (з урахуванням змін, внесених Постановою ВССУ №10 від 25.09.2015р.), розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.Ю. Кучко