Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"29" травня 2007 р. Справа № А10/029-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гаразд Красилівка»,
с. Красилівка, Броварський р-н
до Красилівської сільської ради, с. Красилівка, Броварський р-н
про скасування рішення Красилівської сільської ради від 15 листопада 2006 року недійсним
Суддя Тищенко О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився.
У січні 2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Гаразд Красилівка» звернулось до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Красилівської сільської ради про скасування рішення Красилівської сільської ради від 16 листопада 2006 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2007р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 12.03.2007р. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2007р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.03.2007р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.
Рішенням Красилівської сільської ради від 15.11.2006р. зобов'язано сільського голову розірвати договір оренди земельної ділянки з ТОВ “Гаразд Красилівка» та надано можливість громадянам приватизувати свої земельні ділянки надані під індивідуальне житлове будівництво. На думку позивача оспорюване рішення є незаконним та порушує права і законні інтереси позивача, а саме, а ні чинне законодавство (ст.ст. 27, 30 Закону України “Про оренду землі» та ст. 19 Земельного кодексу України) а ні Договір оренди землі від 22.03.2006р. не містить такої підстави, яка зазначена в оспорюваному рішенні, як розірвання договору у зв'язку з можливістю громадянами приватизувати свої земельні ділянки надані під індивідуальне житлове будівництво.
У зв'язку з клопотанням позивача про відкладення та неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався. Відповідачем запропонованого судом відзиву на позовну заяву подано не було.
Позивач усно уточнив позовні вимоги та просив скасувати Рішення Красилівської сільської ради від 15 листопада 2006 року.
Під розгляду справи 28.03.2007р. від представників сторін надійшло клопотання про продовження строків розгляду справи.
В судове засідання 29.05.2007р. представники сторін не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить підпис представника позивача на повідомлені про відкладення проставленому в судовому засіданні 15.05.2007р., та повідомлення про вручення поштового відправлення (повістки) відповідачу № 612282.
Розглянувши подані документи і матеріали суд встановив:
22 березня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гаразд Красилівка» (позивач) та Красилівською сільською радою Броварського району Київської області (відповідач) було укладено Договір оренди землі (далі -Договір), відповідно до умов якого (п.1) відповідач (орендодавець за Договором) згідно з рішенням № 283 ХХХІІІ ІV скликання від 21.03.2006 року надає, а позивач (орендар) приймає в оренду на 10 років земельну ділянку площею 10,00 га для будівництва комплексу житлової забудови з об'єктами громадського призначення в межах села Красилівка Броварського району Київської області.
Відповідно до п. 3 Договору на цій земельній ділянці об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди та інші об'єкти) відсутні. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п.5 Договору). Пунктом 7 визначено, що Договір укладено на 10 років.
На виконання п. 17 Договір оренди землі від 22.03.2006р. зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі. Також між сторонами було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки від 22.03.2006р. (копія в матеріалах справи).
Чинним законодавством, зокрема ст. 93 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 ЗК України).
Таким чином, на підставі рішення Красилівської сільської ради від 21.03.2006 року та Договору оренди землі від 22.03.2006р. у позивача (ТОВ “Гаразд Красилівка»), у відповідності до вимог ЗК України та Закону України “Про оренду землі» виникло право на оренду земельної ділянки площею 10,00 га для будівництва комплексу житлової забудови з об'єктами громадського призначення в межах села Красилівка Броварського району Київської області.
Проте, рішенням Красилівської сільської ради Броварського району Київської області від 15 листопада 2006 року № 86 ІХ-У вирішено, сільському голові Жерибор Ніні Миколаївні до 30.11.2006р. розірвати договір оренди земельної ділянки з ТОВ “Гаразд Красилівка» (позивач) та надати можливість громадянам приватизувати свої земельні ділянки надані під індивідуальне житлове будівництво.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення Красилівської сільської ради від 15 листопада 2006 року, обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов тим, що оспорюване рішення є незаконним та порушує права і законні інтереси позивача, оскільки чинне законодавство та Договір оренди землі від 22.03.2006р. не містить такої підстави розірвання Договору як у зв'язку з можливістю громадянами приватизувати свої земельні ділянки надані під індивідуальне житлове будівництво.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій України» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Таким чином, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оскарження прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами -конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуто припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 21 Цивільного Кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що для задоволення позову про визнання акта незаконним, крім невідповідності його вимогам чинного законодавства, обов'язковою умовою є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача по справі.
Як вбачається з оспорюваного рішення від 15.11.2006р. № 86 ІХ-У, Красилівська сільська рада вирішила сільському голові Жерибор Ніні Миколаївні до 30.11.2006р. розірвати договір оренди земельної ділянки з ТОВ “Гаразд Красилівка» (позивач).
Однак, чинне законодавство, зокрема ст.ст. 31, 32 Закону України “Про оренду землі» не містить таких підстав припинення договору оренди землі як прийняття орендарем рішення про розірвання договору. Більш того, ч.4 ст. 31 названого Закону закріплює, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Земельний кодекс України (глава 22), Закон України “Про оренду землі» та Договір оренди земельної ділянки від 22.03.2006р. також не містить положень щодо можливого розірвання договору оренди землі у зв'язку з прийняттям орендодавцем відповідного рішення.
Цивільним кодексом України, зокрема статтею 16 встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту таких цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право тощо.
Відповідно до п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Як встановлено судом на момент розгляду справи спірний договір оренди не розірвано, рішення про розірвання договору оренди від 22.03.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, Красилівською сільською радою не приймалось. В зв'язку з прийняттям спірного рішення позивач не зазнав жодних негативних юридичних наслідків.
Позивачем не доведено будь-яких порушень прав та інтересів ТОВ “Гаразд Красилівка» саме неправомірними діями відповідача - Красилівської сільської ради у зв'язку з прийняттям рішення від 15.11.2006р. № 86 ІХ-У. Невідповідність оспорюваного рішення вимогам чинного законодавства позивачем теж не доведена.
Таким чином, враховуючи що рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області від 15.11.2006р. № 86 ІХ-У не порушують права та охоронювані законом інтереси позивача - ТОВ “Гаразд Красилівка», позовні вимоги про визнання рішення недійсним задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 71, 128, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, суд, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Копію постанови надіслати сторонам по справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.
Суддя