Справа №766/11270/16-к
н/п 1-кп/766/789/18
25.05.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 її захисника ОСОБА_8 в судовому засіданні у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016230040003447 та №12016230040002530 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч.2 ст.190 КК України, -
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищевказане об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 01.06.2018 року.
В ході розгляду відповідно до ч.3 ст.331 КПК України питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, прокурор висловив думку про необхідність продовження, мотивуючи тим, що заявлені ризики, які стали підставою для тримання під вартою, не зменшилися, а також тяжкістю кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються.
Обвинувачена та її захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, вказавши на те, що ризики відпали, оскільки всі докази вже досліджені, тому немає підстав для її тримання під вартою та в свою чергу заявили клопотання про його зміну на домашній арешт, посилаючись на наявністю у неї постійного місця проживання та матері.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.
За змістом ч.3 ст.331 КПК України суд може визнати недоцільним продовження цього строку, тільки якщо на час розгляду цього питання, відпали зазначені у ч.3 ст.199 КПК України обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, та які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд вважає, так як судове провадження триває з об'єктивних причин, є необхідність в досліджені доказів по справі, виконати ці процесуальні дії було не можливе, так як розгляд справи відкладався, в той же час, ризики, які стали підставою для взяття під варту, на даний час не зменшилися, зокрема, існують ризики того, що у випадку звільнення обвинуваченої з під варти вона може переховуватися від суду, що підтверджується тим, що вона офіційно не працювала, раніш була засуджена в тому числі, зі застосуванням ст.75 КК України у 2012 році була звільнена від покарання з іспитовим строком, а в 2016 році знову скоїла злочин за який була засуджена, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, а зазначені обставини її соціальних зв'язків, не є настільки міцними та значними для обвинуваченої, що з врахуванням тяжкості обвинувачення, ступені і характеру наявних ризиків, не є такими, які б могли при даних обставинах стримувати її від намірів покинути місце проживання та переховуватися від суду, впевнено гарантували б її належну процесуальну поведінку та виключали б можливість настання зазначених ризиків.
З огляду на наведене, суд вважає, що застосований до обвинуваченої запобіжний захід відповідає її особі, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню від суду, та не знаходить підстав для його зміни на менш суворий, тому клопотання обвинуваченої та її захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає, та з метою запобігти спробам обвинуваченої ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ними процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченої під вартою в межах строків визначеного законом, а саме двох місяців.
Керуючись ст.ст. 199, 331, 369 КПК України, суд, -
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 23 липня 2018 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1