Справа № 587/551/19
06 грудня 2019 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Домненко Н.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Будко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Cлужба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулася до суду з тих підстав, що з 2002 року вони з відповідачем перебували у шлюбі. Від подружнього життя мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Сумського районного суду від 18 червня 2012 року шлюб між нею та відповідачем розірвано, стягнуто з останнього аліменти на утримання дітей. З того часу ОСОБА_3 проживає окремо, життям дітей не цікавиться, їх вихованням та утриманням не займається. Враховуючи, що відповідач ухиляється від виховання своїх неповнолітніх дітей, просила позбавити його батьківських прав відносно сина та доньки.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю, суду пояснила, що відповідач дійсно не цікавиться життям дітей, конфліктує з дітьми, не приймає ніякої участі у їхньому житті, має заборгованість зі сплати аліментів більше 92 000 грн., в зв'язку з чим державним виконавцем накладено арешт на частину майна. Просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав повністю, суду пояснив, що у них з колишньою дружиною існують неприязнені відносини, позивач не дає спілкуватись з дітьми, він надавав посильну допомогу дітям, але припинив це робити через те, що ОСОБА_2 після розлучення забрала собі все майно і заперечує факт його допомоги. З квітня 2019 року з дітьми не спілкується, щоб не провокувати сварки. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що спочатку вони надали висновок, в якому на той час заперечували проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , але потім, поспілкувавшись з дітьми, класним керівником, психологами, змінили думку і на теперішній час вважають за необхідне позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши правові позиції сторін, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 червня 2002 року позивач з відповідачем уклали шлюб (а.с.10).
Від подружнього життя сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11,14).
18 червня 2012 року Сумським районним судом Сумської області позов ОСОБА_2 було задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнуто з останнього аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 травня 2012 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.16).
Відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Згідно розрахунку заборгованості, наданому ст. державним виконавцем Сумського РВ ДВС ГТУЮ в Сумській області, за ОСОБА_3 рахується заборгованість в розмірі 92 635 грн. 53 коп. (а.с.86), яка ним не сплачена. В зв'язку з цим державним виконавцем Снопченко К.І. була винесена постанова про опис та арешт майна (а.с.87).
Згідно довідки Стецьківської сільської ради Сумського району, ОСОБА_3 значиться зареєстрованим в АДРЕСА_1 (а.с.26).
За висновком Служби у справах дітей Сумської РДА, на даний час недостатньо підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважають недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно двох дітей (а.с.56).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що останні три роки зовсім не бачила ОСОБА_3 , його речі в будинку відсутні, відвідувати дітей він не бажає. Позивач та відповідач постійно конфліктують, оскільки ОСОБА_3 зловживає спиртним. Свята в школі та батьківські збори він не відвідує. Відповідач мешкає з іншою жінкою, з якою мають дитину.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона являється хрещеною матір'ю ОСОБА_4 . За останні п'ять років відповідача вона не бачила ні на родинних святах, ні коли ОСОБА_4 два роки тому вступав до коледжу і воно йому допомагала. Батько не приймає участі у вихованні дітей. Зі слів матері хлопця знає, що батько проявляє агресію відносно сина і відносини між ними дуже погані. Позивач не налаштовує дітей проти батька.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що відповідач постійно приїздить у нетверезому стані, мати ОСОБА_2 сама утримує дітей, їх проти батька не налаштовує, але відповідач постійно говорить про те, що син повинен буде платити йому аліменти.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що конфлікти з батьком ОСОБА_3 почались 3-4 роки тому, відносини з ним погані, хоча вони і не забороняли йому відвідувати будинок, його речі зберігаються у літній кухні. Аліментів він на його утримання не платить. За останні два місяці батько ніякої допомоги не надавав. Бажає, щоб батька позбавили батьківських прав відносно нього та його сестри.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він являється сусідом позивача, знає обох сторін близько 17 років, з ОСОБА_3 працювали разом. Сім'я розпалась через вживання відповідачем спиртних напоїв. У березні 2019 року приїздив відповідач, стався великий скандал з викликом поліції. Відповідач часто вживає спиртне, тому вчиняються сварки. Батько не приймає участі у житті дітей, не допомагає їм, діти до нього ніяк не відносяться. На теперішній час відповідач мешкає в м. Суми, має нову сім'ю та дитину. Син ОСОБА_4 скаржився йому на свого батька. Після розлучення відповідач приїздив з'ясовувати стосунки з дружиною, кричав на дітей, донька плакала, син захищав матір. Було таке, що батько купив велосипед сину, а потім забрав його.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона являється вчителем доньки позивача, з 2010 року вона проживає в селі і з того часу знає сторін. Зі школи дитину ОСОБА_5 забирали її мама і бабуся. В сім'ї ОСОБА_2 вона не буває, але про їх скандали знає від своєї дитини. ОСОБА_5 говорила, що боїться свого батька, що той навмисно зачіпає сина ОСОБА_4 , щоб він з ним бився. Вона бачила ОСОБА_3 коло магазину у нетверезому стані. До школи батько жодного разу не приходив ні на свята, ні на батьківські збори.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до роз'яснень викладених в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно п.16 вказаної постанови Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Для позбавлення особи батьківських прав на підставі пункту 2, ст. 164 СК України у справі повинні бути інші докази, ніж документи, які підтверджують заборгованість по сплаті аліментів. При цьому сам по собі факт такої несплати, нехай і систематичної, не є злісним ухиленням від участі у вихованні дитини.
Несплата аліментів батьком не є доказом ухилення від участі у вихованні дитини і підставою для позбавлення батьківських прав на підставі ст. 164 СК України (ВССУ від 01 листопада 2017р. у справі № 299/3019/16-ц).
Таким чином, на момент розгляду справи немає підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав. Між колишнім подружжям існують неприязненні відносини, але поведінка відповідача не свідчить про ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків.
При прийнятті рішення по справі на час її розгляду суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою за умови, коли у інший спосіб дитина не може виховуватись батьками.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів ухилення відповідача від участі у вихованні дітей, що давало б підстави для можливості застосування до нього такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можна дійти до безперечного висновку про те, що ОСОБА_3 злісно ухиляється від участі у вихованні дітей, а напроти, під час розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 надавав посильну матеріальну допомогу дітям. Неналежність сплати батьком аліментів сама по собі не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав з урахуванням обставин прояву батьком ініціативи та бажання спілкуватися з дітьми, піклуватися про них й брати участь у їх вихованні.
За наведених обставин відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164-167 Сімейного кодексу України, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Cлужба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, за його необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко