Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" січня 2020 р.Справа № 922/4133/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву Міністерства енергетики та захисту довкілля України про забезпечення позову (вх.номер 47 від 02.01.2020) у справі
за позовом Міністерства енергетики та захисту довкілля України, м. Київ 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків
до Головного управління ДПС у Харківській області, м. Харків (перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Пушка-5", м. Київ (другий відповідач), Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт", м. Харків (третій відповідач), Брокерської контори № 450 Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-2012", м. Харків (четвертий відповідач), Української Універсальної Біржі, м. Полтава (п'ятий відповідач)
про визнання недійсним цільового аукціону з продажу майна платника податків,
Позивач, Міністерство енергетики та захисту довкілля України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Пушка-5", м. Київ (другий відповідач), Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт", м. Харків (третій відповідач), Брокерської контори № 450 Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-2012", м. Харків (четвертий відповідач) та Української Універсальної Біржі, м. Полтава (п'ятий відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсним цільовий аукціон з продажу майна платника податків ДП "Південдіпрошахт", а саме: нежитлових приміщень в літ. А-5, загальна площа (кв.м.): 3418, матеріали стін: цегла. Опис: нежитлові приміщення підвалу № 10, 12, 27, 43; нежитлові приміщення 1-го поверху № 18, 35, 51; нежитлові приміщення 2-го поверху № 14, 34, 49: нежитлові приміщення 3-го поверху № 13, 18, 38; нежитлові приміщення 4-го поверху №1-:-43, 2а, За, 17а, 25а, 25б; нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-44, 2а, 28а, 28б, 29а, 30а, 37а, 40а, Харківська область, м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 5, який відбувся 31.10.2019 на Українській Універсальній Біржі, за адресою м. Харків, вул. Лермонтовська, будинок 20, який оформлений протоколом №1 проведення цільового аукціону (податкова застава) від 31.10.2019;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.10.2019 № 1-31/10-19 укладений між Головним управлінням ДПС у Харківській області в особі повіреного - Брокерською конторою № 405 Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-2012" (код ЄДРПОУ 38160780) та ТОВ "Пушка-5" (код ЄДРПОУ 343271974), та боржником - Державним підприємством "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на проведення аукціону з порушенням чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів.
Ухвалою суду від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 14.01.2020 о 09:15.
02.01.2020 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: на нежитлові приміщення в літ. А-5, загальна площа (кв. м.): 3418, матеріали стін: цегла. Опис: нежитлові приміщення підвалу № 10, 12, 27, 43; нежитлові приміщення 1-го поверху № 18, 35, 51; нежитлові приміщення 2-го поверху № 14, 34, 49; нежитлові приміщення 3-го поверху № 13, 18, 38; нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-43, 2а, 3а, 17а, 25а, 25б; нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-44, 2а, 28а, 28б, 29а, 30а, 37а, 40а, Харківська область, м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 5, до набрання рішенням у справі законної сили.
В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що державне майно перейшло у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Пушка-5" та не укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини відповідно до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" є реальна загроза, що спірне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення або бути відчужено на користь третіх осіб. З метою уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Міністерства енергетики та захисту довкілля України, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову є об'єктивна необхідність накласти арешт на нежитлові приміщення.
Пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши надані заявником до заяви про забезпечення позову документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України позивачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення відповідачем дій, спрямованих на фактичне відчуження належного йому нерухомого майна (пошук покупців, розміщення оголошення про продаж тощо).
Також матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем умисних дій, які спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі.
Доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, та не можуть бути прийняті судом як доказ, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду по даній справі.
Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
З урахуванням вказаного, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Міністерства енергетики та захисту довкілля України про забезпечення позову (вх.номер 47 від 02.01.2020) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвала підписана 08 січня 2020 року.
Суддя О.В. Погорелова