Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3847/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Помпі К.І.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Грачов Є.О., дов.№355 від 07.08.2019 р.;
позивача - Буряк О.М., дов.№356 від 07.08.2019 р.;
відповідача - не з'явився;
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2566565,59 грн. Витрати зі сплати судового збору позивач також просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 31.01.2019 № 0376-2032 в частині своєчасної оплати послуг з передачі електричної енергії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на "17" грудня 2019 р. о 11:30 год.
В судовому засіданні 17.12.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.12.2019 об 11:30 год.
В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання.
24.12.2019 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 31503, в якому відповідач позов визнає. Окрім того, відповідач просить при вирішенні питання щодо стягнення судового збору застосувати ч. 1 ст. 130 ГПК України та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 50%, а 50% судового збору повернути позивачу з державного бюджету.
Відзив долучений до матеріалів справи.
Присутні в судовому засіданні 26.12.2019 представники позивача позов підтримали у повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив.
Суд зазначає, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою та бути присутніми в судовому засіданні є саме правом відповідача.
Дослідивши відзив відповідача, суд розцінює його як заяву про визнання позову, у зв'язку з чим, клопотання про поновлення строку на подання відзиву суд не розглядає.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 ГПК України.
Так, згідно ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Матеріали справи не містять доказів того, що визнання відповідачем позову у цій справі суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, у зв 'язку з чим суд дійшов висновку про ухвалення у справі №922/3847/19 судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператором системи передачі) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (відповідачем, користувачем) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0376-2032.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Позивач) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго».
НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
14.08.2019 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" укладено Додаткову угоду до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 31.01.2019 № 0376-2032, якою Договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 31.01.2019 № 0376-2032 викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди) за цим договором ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Згідно п. 5.1. Договору (редакції Додаткової угоди) Планова та фактична вартість Послуги (грн) за цим Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу Послуги (МВт-год) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн/МВт-год).
На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 6.5. Договору (редакції Додаткової угоди) Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 6.6. Договору (редакції Додаткової угоди) у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
Згідно пп. 1 п. 7.1. Договору (редакції Додаткової угоди) ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу.
Відповідно до пп. 3 п. 9.3 Договору (в редакції Додаткової угоди) Користувач зобов'язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
На виконання вказаного Договору, позивач надав відповідачу у липні 2019 року Послугу з передачі електричної енергії та надіслав на адресу відповідача акт приймання - передачі Послуги за липень 2019 року та рахунок, які останнім були отримані 16.08.2019, що підтверджується повідомленням ПАТ «Укрпошта» про вручення.
Згідно з актом загальна фактична вартість послуг Позивача за липень складає 1 828 907,10 грн. з ПДВ (визначена згідно з п. 5.1 Договору шляхом множення фактичного обсягу Послуги на тариф).
Окрім того, Позивач надав Відповідачу у серпні 2019 року Послугу з передачі електричної енергії та надіслав акт приймання-передачі Послуги за серпень 2019 року та рахунок, які відповідачем були отримані 13.09.2019, що також підтверджується повідомленням ПАТ «Укрпошта» про вручення.
Згідно з актом загальна фактична вартість послуг ОСП за серпень складає 737 658,49 грн. з ПДВ (визначена згідно з п. 5.1 Договору шляхом множення фактичного обсягу Послуги на тариф).
Вищевказані Акти приймання-передачі послуги за липень та серпень 2019 року на загальну суму 2566565,59 грн. були підписані відповідачем, проте в порушення своїх зобов'язань за Договором, відповідач у встановлений строк оплату за послугу не здійснив, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2566565,59 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 2566565,59 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що на виконання Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 31.01.2019 № 0376-2032 позивачем відповідачу в липні та серпні 2019 року надано послуги на загальну суму 2566565,59 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі послуги.
Проте, в порушення умов Договору, відповідач у встановлений строк не здійснив оплату за надані послуги з передачі електричної енергії, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 2566565,59 грн.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростована, напроти, у відзиві на позов заявлені позивачем позовні вимоги були визнані відповідачем в повному обсязі.
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Суд зазначає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи, наведені норми законодавства та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 31.01.2019 № 0376-2032 у розмірі 2566565,59 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.ст.129-130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з положеннями ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, подання відповідачем заяви про визнання позову до початку розгляду справи по суті, суд вбачає наявність підстав для повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при зверненні з позовом до суду та покладення судових витрат по сплаті судового збору в іншій частині на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) заборгованість у розмірі 2566565,59 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 19249,24 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Після набрання рішенням законної сили, ухвалою суду Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" повернути з Державного Бюджету України 50 % судового збору сплаченого при поданні позову у розмірі 19249,24 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227);
Відповідач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119).
Повне рішення складено "08" січня 2020 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/3847/19