Справа № 761/13746/19
Провадження № 2-з/761/605/2019
11 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзьковій О.Л.
при секретарі Пірак М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов А.В., ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги,-
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов А.В., ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги.
На адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії щодо продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб права вимоги (або будь-якої їх частини) за кредитним договором № 2706/0208/71-079 від 20.02.2008 р. укладеним ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2
Заява мотивована тим, що до суду поданий позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги № 6 від 19.11.2013 р., укладеним ПАТ «Омега Банк» та АТ «Дельта Банк», в частині передачі прав вимоги за кредитним договором № 2706/0208/71-079 від 20.02.2008 р. оскільки предметом даного позову є визнання договору купівлі-продажу прав вимоги то існує реальна ймовірність того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду. Позивач дізнався, що на даний момент Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ №Дельта Банк» вчиняються дії щодо реалізації продажу активів ПАТ «Дельта Банк», зокрема в тому числі і щодо продажу через публічні торги права вимоги за кредитним договором № 2706/0208/71-079 від 20.02.2008 р. Тому вважає, що обраний вид забезпечення позову є спів мірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Також. Просить не застосовувати зустрічне забезпечення позову враховуючи на те, що позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування), а зустрічне забезпечення - це право, а не обов'язок суду. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та елективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії ; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги № 6 від 19.11.2013 р., укладеним ПАТ «Омега Банк» та АТ «Дельта Банк», в частині передачі прав вимоги за кредитним договором № 2706/0208/71-079 від 20.02.2008 р.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи наведене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261 ЦПК України, суддя -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов А.В., ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: