Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/22/20
03.01.2020 Слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві, погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7, стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, з базовою середньою освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, дітей на утриманні не має, студент 4 курсу коледжу річкового та морського флоту, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, перебуває під вартою в Київському СІЗО,
про продовження строку тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019100070003971 від 10.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч.2 ст.296 КК України,-
Ст.слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_4 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до районного суду з клопотанням, пого-дженим з процесуальним керівником - прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.121, ч.2 ст.296 КК України, без визначен-ня застави.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12019100070003971, дані щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч.2 ст.296 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.11.2019 приблизно о 04.30 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із своїми товаришами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував у приміщені магазину «Фуршет» по вулиці Ярославській 56-А у місті Києві. Так, 10.11.2019 приблизно о 04.30 год., ОСОБА_6 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, розпочав словесний конфлікт із охоронцем магазину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який знаходився на своєму робочому місці. В подальшому, даний конфлікт переріс у штовханину до якої приєдналися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В цей момент у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вступили між собою у злочинну змову без розподілу злочинних ролей. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, групою осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщені магазину «Фуршет» по АДРЕСА_2 , приблизно о 04:30 год., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , почали наносити чисельні удари ногами та руками в область тулубу та ніг потерпілого ОСОБА_9 , від чого потерпілий впав на підлогу приміщення. Відповідно довідки № 66, від 11.11.2019 року виданої Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено посттравматичний розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, а саме вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України. Крім цього, 10.11.2019 приблизно о 04.30 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із своїми товаришами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував у приміщені магазину «Фуршет» по вулиці Ярославській 56-А у місті Києві. Так, 10.11.2019 приблизно о 04.30 год., ОСОБА_6 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, розпочав словесний конфлікт із охоронцем магазину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який знаходився на своєму робочому місці. В цей момент у ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Діючи з метою показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_9 шляхом завдання останньому фізичного болю та тілесних ушкоджень публічно та очевидно, у громадському місці, із демонстративним приниженням ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вступили між собою у злочинну змову. Реалізуючи свій злочинний умисел, підійшовши до ОСОБА_9 , діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи реальну небезпеку власних дій, демонструючи зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, діючи групою осіб, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повалили на землю ОСОБА_9 та почали наносити численні удари ногами останньому в область тулуба. В подальшому, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 діючи очевидно для сторонніх громадян, не намагались приховати свої злочинні дії, навпаки демонстрували свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та законних прав та інтересів громадян, порушували громадський порядок самоутверджуючись за рахунок приниження потерпілого. Внаслідок нанесення ударів потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження: посттравматичний розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України. 11.11.2019 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру. Підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані у кримінальному провадженні докази. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення. Відносно ОСОБА_6 ухвалою слідчого сідді від 12.11.2019 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.01.2020 р. включно. Зазначає, що існують ризики передбачені ст.177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: 1) переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; недопущення виявлення та фіксації інших епізодів кримінальних правопорушень; 5) вчинення інших кримінальних правопорушень. Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, оскільки в рамках даного кримінального провадження обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, є те, що у кримінальному провадженні необхідно отримати висновок судово-медичної експертизи щодо встановлення ступеню тяжкості спричинених тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 ; отримати висновок судово-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_6 ; отримати висновок судово-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_7 ; отримати висновок судово-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_8 . Провести вказані слідчі та процесуальні дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв'язку з особливою складністю та тривалістю проведення вищезазначених експертиз та кількістю епізодів злочинної діяльності підозрюваних та як результат необхідності проведення великого об'єму слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами, вказавши, що ризики, за якими стосовно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є актуальними на теперішній час і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може їм запобігти. Зокрема, домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ще й тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та впливу на потерпілих та свідків. З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів. Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на потерпілих, свідків та на розслідування кримінального провадження. Характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону, а також до цінності людського життя, її недоторканості, та до права власності інших осіб. Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання за вищевказаними підставами, вказавши, що ризики не зменшились, вказані у клопотанні слідчі дії не могли бути викона-ними у 3-місячний строк за об'єктивними причинами, а саме строк у 1 місяць буде достатній для закінчення досудового розслідування.
Захисник в судовому засіданні просила відмовити в клопотанні, подавши письмові змістовні заперечення, в яких посилається на те, що ризики прокурором не доведені, докази обґрунтованості підозри відсутні, а тому не виправдовують тримання підозрюваного під ва-ртою. Зазначає, що підозрюваний є молодою людиною (18 років), навчається в коледжі, ра-ніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та родину, не має на меті переховуватися від слідства та суду та перешкоджати кримінальному провадженню.
Підозрюваний в судовому засіданні просив звільнити його з-під варти, пояснивши, що не буде переховуватися від слідства та суду, буде з'являтись за першим викликом до слідчого. За вказаною адресою постійно проживає зі своєю матір'ю, вітчимом та непов-нолітньою сестрою. Додав, що винним визнає себе частково, наніс лише два удари по-терпілому ногою в область верхньою частини ноги без умислу, розбороняючи осіб, що дра-лилися.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим відділом СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове роз-слідування у кримінальному провадженні № 12019100070003971, розпочате 10.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. 28.11.2019 р. в межах даного кримінального провадження розпочате досудове розслідування кри-мінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
10.11.2019 р. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України.
Про підозру у вчиненні злочину за ст.121 ч.2 КК України ОСОБА_6 повідом-лено 11.11.2019 р.
29.11.2019 р. Черевичному повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, його дії кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, та за ч.2 ст.296 КК України як умисні дії, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 12.11.2019 р. сто-совно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вар-тою строком до 08.01.2020 р. включно, без визначення розміру застави (справа № 758/14369/19).
Постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 7 від 03.01.2020 р. строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до 3-х місяців.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим за-побіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, передбачений ст.121 ч.2 КК України, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_10 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопо-рушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для вис-новку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_11 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_12 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушен-ня, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що ін-кримінується йому органом досудового розслідування.
Крім того, як вбачається з ухвали Київського апеляційного суду м.Києва від 24.12.2019 р., копія якої міститься в ЄДРСР, обгрунтованість підозри та підстави взяття підо-зрюваного під вартою були предметом перевірки судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_13 . Даною ухвалою суд залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту, а вищевказану ухвалу слідчого судді від 12.11.2019 р. - без змін.
А тому слідчий суддя не погоджується із запереченнями сторони захисту в цій ча-стині.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовжен-ня строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев протии України», «Фельдман проти України»).
Таким чином, зі спливом такого часу саме тільки існування обґрунтованої підозри пе-рестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи про-курор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного від органів досудового розслідування залишається актуальним, оскільки вивченням даних про особистість підозрюваного встановле-но, що він є повнолітньою особою молодого віку (18 років), проживає з батьками, між тим, доказів про навчання в коледжі слідчому судді не надано, а тому є вирогідність того, що під важкістю відповідальності підозрюваний може переховуватись від органу досудового розс-лідування. Усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинені злочини, підоз-рюваний може намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Отже, даний ризик не зменши-вся.
Актуальність ризику впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних залишається, оскільки досудове розслідування ще не закінчено, інші підозрювані в цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які також зазначають, що не спричиняли тілесних ушкоджень потерпілому, є знайомими між собою, а тому є підстави вважати, що може призвести до зміни показів останніх. Як вбачається з наданих документів, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до органу досудового розслідування за допомогою мобільного телефону звернувся потерпілий та його сестра із усними заявами про вчинення відносно них психологічного тиску рідними підозрюваних, та повідомили що й досі побоюються за своє життя та здоров'я. Актуальність даного ризику підвищується тим фактом, що підозрюваний знає де працює потерпілий та свідки, а також робочий графік останніх. Таким чином, існують реальні підстави протиправного незаконного впливу на потерпілих та свідків з метою зміни ними показань, так як показання в судовому засіданні останні ще не надавали. Вплив на потерпілого та свідків матиме негативні наслідки для досудового розслідування та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності.
Ризик знищення речових доказів та ризик недопущення виявлення, фіксації та інкримінування інших епізодів кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає такими, що не зменшились, оскільки на даний час ще не закінчено досудове розслідування та органом досудового розслідування ще продовжуються слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на документування протиправної поведінки підозрюваного відносно потерпілих, у тому числі, які ще не інкриміновані ОСОБА_6 .
Ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає недоведеним
В зв'язку з чим, прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Тим самим, ризики, що були враховані при обранні підозрюваному запобіжного захо-ду у вигляді тримання під вартою не зменшились.
Наданими слідчим документами кримінального провадження підтверджена необ-хідність виконання органом досудового розслідування слідчих та процесуальних дій протя-гом 1 місяця.
В судовому засіданні достеменно встановлена відсутність обставин, які б свідчили про те, що зазначені стороною обвинуваченням ризики зменшились, а також встановлена неможливість завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді щодо строку тримання підозрюваного під вартою (до 08.01.2020 р.).
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням встановлених обставин, даних про особис-тість підозрюваного та тяжкості кримінального правопорушення, обставин його вчинення та наслідків, характеру дій, суспільної небезпеки, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, да-ють достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудо-вого розслідування та суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному прова-дженню, а також достатні підтвердження необхідності закінчити досудове розслідування до спливу строку досудового розслідування, що може бути виконано до 10.02.2020 р.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європей-ської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Окрім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що існує презумпція на користь звільнення з під варти, доводи за та проти такого звільнення не повинні бути загальними та абстрактни-ми ( Рішення «Smirnova проти Росії» заява №№46133/99 та 48183/99, рішення від 24/07/2003).
ЄСПЛ вказує, що національні органи мають досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. Однак, у той же час має бути вмотивований відступ від поваги до особистості.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення «Jecius проти Литви» заява №34578/97 рішення від 31/07/2000).
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на на-явність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу. Безпе-рервне тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності дійсної необхідності захисту суспільних інтересів, яка має переважне значення порівняного із вимогою поваги до особистої свободи відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У практиці ЄСПЛ сформульовано чотири базових причини для відмови у звільнені особи з під варти: 1. ризик того, що обвинувачений не з'явиться у судове засідання; 2. ризик того, що обвинувачений вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; 3. скоїть інші правопорушення; 4. стане причиною порушення громадського порядку.
Судом враховується наявність пред'явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні злочину проти житта та здоров'я особи (ст.121 ч.2 КК України), та злочину проти грпо-мадського порядку (ст.296 ч.2 КК України).
На даний час заявлені раніше 4 ризики ризики та обставини, які приймались до уваги при обранні та продовженні відносно підозрюваного даного виду запобіжного заходу не змінилися, не зменшилися та продовжують мати місце.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення зло-чинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвиунвачен-ня про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Приймаючи таке рішення, суд враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інте-ресів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інте-рес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу пова-ги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основополож-них свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
На думку слідчого судді конкретним суспільним інтересом, який превалює над прин-ципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме: найвища соціальна цінність - лю-дина, її життя та здоров'я, що закріплено в ст.3 ч.1 Конституції України (оскільки злочин вчинено проти здоров'я людини), та спрямованих на захист громадського порядку та гро-мадської безпеки (оскільки злочин вчинено проти громадського порядку).
Отже тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо підозрюваного, з урахуванням презумпції невинуватості, ви-правдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Єв-ропейського суду з прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст.183 ч.3 п.1 КПК України не визначається розмір застави у вказаному кри-мінальному провадженні, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вчинено із застосуванням насильства.
Слідчий суддя з урахуванням вищенаведених обставин продовжує строк тримання під вартою стосовно підозрюваного до 3-х місяців, тобто до 10.02.2020 р. включно, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, -
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Київському слідчому ізоляторі до 3-х (трьох) місяців, тобто по 10 лютого 2020 р. включно, без визначення застави.
Копію ухвали скерувати слідчому та начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору та захиснику - для відома.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали - по 10 лютого 2020 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1