179/854/19
2/179/536/19
18 грудня 2019 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позивач посилається, на те, що між сторонами 23 листопада 2016 року укладено договір оренди Ѕ частини земельної ділянки площею 7,0073 га, розташованої на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення фермерського господарства.
За період дії договору з боку відповідача допущені порушення умов договору та діючого законодавства в частині повноти та своєчасної виплати орендної плати. Так, відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату у розмірі 100 грн. за один місяць за оренду земельної ділянки, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку позивача, не пізніше 23 числа кожного місяця. Однак в порушення умов договору оренди землі відповідач станом на квітень 2019 року не виплатив орендну плату, на звернення позивача щодо виплати орендної плати, відповідач не відповідає.
У зв'язку з порушенням умов договору, несплатою орендної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом, просить суд розірвати договір оренди землі та судові витрати по справі.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Зазначивши, що грошові кошти за розпискою позивачеві буди сплачені відповідачем в рахунок переважного права укладення договору оренди.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що позивачеві в повному обсязі сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою, а саме 23.11.2016 року сплачено в рахунок оренди земельної ділянки 87 000 грн., які позивач особисто отримав та написав відповідну розписку.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 серпня 2012 року позивачеві належить на праві приватної власності Ѕ частини земельної ділянки площею 7,0073 га, кадастровий номер 1222387000:01:002:0164, яка призначена для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 5).
23 листопада 2016 року між сторонами укладено договір оренди належної позивачеві Ѕ частини земельної ділянки площею 7,0073 га, строком на 49 років (а. с. 12-13).
Відповідно до п. 7 спірного договору визначено, що здійснювати оплату у розмірі 100 грн. за один місяць за оренду земельної ділянки, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку позивача, не пізніше 23 числа кожного місяця.
Згідно розписки від 23 листопада 2016 року, позивач отримав від відповідача кошти в розмірі 87 000 грн. в рахунок оренди земельної ділянки площею 7,0073 га, кадастровий номер 1222387000:01:002:0164 терміном на 49 років (а. с. 56).
На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» зі змінами станом на моменту укладення договору, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.
Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.
Статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У відповідності до 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 531 ЦК України визначено, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до п. 28 оспорюваного договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Виходячи з наведених положень та обставин справи вбачається, що відповідач достроково виконав зобов'язання за договором оренди в частині виплати орендної плати, шляхом особистого надання коштів позивачеві, що підтверджується відповідною розпискою. Натомість, позивач як сторона договору оренди прийняв виконання зобов'язання від відповідача, що свідчить про погодження сторонами вказаного порядку та умов отримання орендної плати за договором.
Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Так, відповідно до тлумачень ст. 651 ЦК України однією із підстав зміни або розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, при цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.
При цьому суд також враховує і те, що пункт оспорюваного договору стосовно порядку розірвання договору оренди узгоджується із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, де вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суду не надано об'єктивних доказів, що відповідачем істотно та систематично порушується договір, а також не доведено той факт, що дострокова виплата орендної плати відповідачем істотно порушує умови договору, виходячи з обставин того, що позивач особисто отримав вказані кошти в рахунок орендної плати.
Судом в судовому засіданні не встановлено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договору оренди земельної ділянки.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 грудня 2019 року.
Суддя Т.А.Ковальчук