Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 грудня 2019 р. Справа№200/13524/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за період з 1 лютого 2017 року по 31 липня 2018 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з пенсії за період з 1 лютого 2017 року по 31 липня 2018 року в сумі 81 126,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, проживає у м. Лиман, Донецької області, має місце постійної реєстрації у м. Горлівка Донецької області, перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецькій області з 21 листопада 2017 року та отримує пенсію за віком.
У період з 1 лютого 2017 по 31 липня 2018 року позивачу пенсія не виплачувалась, у зв'язку із чим виникла заборгованість у сумі 81 126,00 грн, яка до теперішнього часу позивачу не виплачена.
На переконання ОСОБА_1 не виплата йому відповідачем заборгованості з пенсії є порушенням гарантованого Конституцією України права громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом. Позивач вважає, що виплату йому пенсії було припинено з підстав, що не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що Відповідач всупереч вимогам діючого законодавства керувався вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2017 року», отже, відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія повинна бути йому виплачена за минулий час без обмежень будь-яким строком (а.с. 4-6).
У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком як внутрішньо переміщена особа на підставі електронної пенсійної справи за фактичним місцем проживання.
Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року «Про облік внутрішньо переміщених осіб» з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики.
Згідно п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 646 «Про затвердження Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб» одержувати інформацію з бази даних мають право Мінфін, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, інші центральні органи виконавчої влади, Пенсійний фонд України та його територіальні органи з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних".
Відповідно до пп. 5 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування постанови, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Враховуючи наведене виплата пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2017 року була призупинена.
Згідно ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
З 1 серпня 2018 року пенсія позивачу управлінням виплачується.
Щодо вимоги позивача сплатити виниклу заборгованість, у відзиві зазначено, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 5 листопада 2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. До теперішнього часу окремий порядок Кабінетом Міністрів України не визначено (а.с. 19-24).
Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (а.с. 1-2).
При вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до норм частин 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу наведеної норми вбачається, що зазначена норма є загальною нормою, яка врегульовує строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених або оспорюваних прав.
Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення та строки перерахунку пенсій є Закон України № 1058-IV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно ст. 1 цього Закону пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, право позивача щодо виплати йому раніше призначеної пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Позивач є пенсіонером та має право на отримання пенсії за віком; перебуває на обліку в Бухмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецькій області (а.с. 9-13).
Відповідач, Бахмутське-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, є органом державної влади, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та відповідно до КАС України є належним відповідачем у даній справі (а.с. 16-18).
Чк встановлено судом на підставі матеріалів справи, до листопада 2017 року позивач знаходився на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та отримував пенсію по 31 січня 2017 року (а.с. 15, 26-27).
Згідно пояснень Бахмутське-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, наведених у відзиві на позов, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
З листопада 2017 року позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 4-8, 15).
Як зазначає відповідач у листі від 4 листопада 2019 року № 254/03 після отримання пенсійної справи позивача у листопаді 2017 року вона була опрацьована лише у липні 2018 року (а.с. 15).
Факт невиплати позивачу пенсії з 1 лютого 2017 року по 31 липня 2018 року підтверджується випискою з електронної бази відповідача та довідкою про сплачену пенсію (а.с. 25-27).
1 липня 2019 року позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою щодо наявності рішення про зупинення йому пенсійних виплат, повідомлення підстави для невиплати йому пенсії та вжиття заходів щодо виплати належної йому пенсії, а також щодо заборгованості, що утворилась через затримку виплати пенсії (а.с. 14).
4 листопада 2019 року Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області листом № 254/03 надало відповідь позивачу, в якій зазначено, що у липні 2018 року пенсійну справу позивача опрацьовано та у серпні 2018 року проведено поточну виплату пенсії. Стосовно виплати заборгованості зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року» орган Пенсійного фонду на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява ВПО. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Тоді як до теперішнього часу окремий порядок Кабінетом Міністрів України не визначено (а.с. 15).
Відповідно до матеріалів справи пенсія позивачу за період з лютого 2017 року по серпень 2018 року не сплачувалась, але нараховувалась, що підтверджується випискою з електронної бази відповідача «Аналітика нарахувань; ОСОБА_1 » (а.с. 25-27).
Будучи незгодною з невиплатою йому заборгованості з пенсії позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
При прийнятті рішення по суті спору суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття знезалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 1788-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення») пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.
8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.
Пунктом 4 цього Порядку установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Згідно п. 5 даного Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, або її законний представник, подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.
Відповідно до п. 7 наведеного Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.
Згідно п.п. 8, 9 Порядку № 365 за результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики, який підписується всіма повнолітніми внутрішньо переміщеними особами та у визначених законодавством випадках - їх законними представниками, а також представниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Під час обстеження матеріально-побутових умов сім'ї представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення інформує внутрішньо переміщених осіб про їх обов'язок у десятиденний строк письмово повідомляти про зміну фактичного місця проживання/перебування структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування, а також про наслідки невиконання такого обов'язку.
Відповідно до п. 12 Порядку за результатами розгляду подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати, з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
Згідно п.п. 14-15 Порядку № 365 у разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, який на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи.
Також у п. 15 Порядку зазначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.
Закон, який би передбачав випадки не здійснення виплати нарахованих особі соціальних виплат (в тому числі неприйняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати такої заборгованості) - не приймався; підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач як підставу не виплати нарахованої позивачу пенсії, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Таким чином, в порушення приписів ст. 26 Конституції України (згідно якої рівність конституційних прав і свобод громадян гарантується державою), ст. 46 Конституції України (відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, [...] а також у старості), ст. 2 Закону № 1706-VII (стосовно вжиття всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб) відповідач не почав виплату пенсії позивачу з дня його звернення із відповідною заявою до управління (як це передбачено п. 15 Порядку № 365) та не вчинив дій щодо виплати нарахованої позивачеві заборгованості за спірний період після відповідних звернень позивача.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності не виплати позивачу заборгованості з пенсії за період з лютого 2017 року по серпень 2018 року, у зв'язку із чим вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно такої не виплати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 245 КАС України, беручи до уваги висновок суду щодо неправомірності не виплати позивачу заборгованості з пенсії, яка виникла за період з 1 лютого 2017 року по 31 липня 2018 року, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з пенсії за вказаний період - такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме - з виписки з електронної бази відповідача «Аналітика нарахувань; ОСОБА_1 », за період з лютого 2017 року по серпень 2018 року позивачу нараховано 81 126,30 грн (а.с. 25-27).
Щодо клопотання позивача про необхідність допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості з пенсії в межах суми пенсії за один місяць, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, клопотання позивача підлягає задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що ухвалою суду від 27 листопада 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті, беручи до уваги, позивачем заявлені позовні вимоги немайнового (визнання бездіяльності протиправною) та майнового (стягнення заборгованості) характеру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь Державного бюджету України в розмірі 1 579,66 грн (768,40 грн - розмір судового збору за позовні вимоги немайнового характеру та 811,26 грн - розмір судового збору за позовні вимоги майнового характеру).
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.2,6, 9, 72-77, 94, 133, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 263, 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, яка виникла за період з 1 лютого 2017 року по 31 липня 2018 року.
Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача заборгованість з пенсії, яка виникла за період з 1 лютого 2017 року по 31 липня 2018 року в сумі 81 126 (вісімдесят одна тисяча сто двадцять шість) грн 30 грн.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35 на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 1 579 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 66 коп.
Рішення складене та підписано 27 грудня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.П. Волгіна