02 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2991/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології»
до Київської міської митниці Державної фіскальної служби
про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №160/2991/19 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач 05 вересня 2019 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року заявником апеляційної скарги отримана 13 грудня 2019 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а.с. 5).
У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому останній просить суд прийняти апеляційну скаргу Київської міської митниці та відкрити провадження по справі (т. 2, а.с. 6-7).
Зі змісту вказаного клопотання випливає те, що відповідач фактично просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №160/2991/19.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем зазначено про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №160/2991/19 митним органом було отримано саме 06.08.2019 року, а не 05.08.2019 року як помилково вважає суд.
Мотивуючи вказане клопотання відповідач також зазначив про те, що дата отримання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №160/2991/19 саме 06.08.2019 року підтверджується реєстраційною відміткою на першому аркуші рішення та тим, що відповідач не міг отримати копію оскаржуваного рішення 05.08.2019 року о 23:00, як це зазначено на сайті ПАТ «Укрпошта», оскільки час роботи Київської міської митниці з 09:00 до 18:00.
Проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла таких висновків.
З матеріалів справи встановлено, що 20 червня 2019 року в порядку письмового провадження складено повне оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі №160/2991/19 (т. 1, а.с. 228-233).
Копія повного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №160/2991/19 вручена відповідачу 05.08.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 238).
При цьому, апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №160/2991/19 направлена відповідачем засобами поштового зв'язку 05 вересня 2019 року (т. 1, а.с. 240-249).
Колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що ч. 6 ст. 251 КАС України чітко визначено критерії для встановлення дня вручення судового рішення, а саме днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням вищевикладеного та з огляду на наявність в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому міститься відмітка (дата та підпис) про вручення оскаржуваного рішення відповідачу 05.08.2019 року (т. 1, а.с. 238), суд апеляційної інстанції вважає, що доводи відповідача про отримання оскаржуваного рішення 06.08.2019 року є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.
Зазначене свідчить про те, що відповідач направив апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 20.06.2019 року з порушенням строку на апеляційне оскарження, передбаченого як ч. 1, так і ч. 2 ст. 295 КАС України, та не навів поважних причин пропуску такого строку та не надав належних доказів на їх підтвердження.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, матеріали апеляційної скарги та клопотання про усунення недоліків не містять жодних обґрунтувань щодо наявності обставин, що свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, та не містять відповідних належних доказів.
Приймаючи до уваги те, що підстави наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Київської міської митниці Державної фіскальної служби про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №160/2991/19.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №160/2991/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов