Єдиний унікальний номер 3641255/19 Головуючий в суді I інстанції Ткаченко О.В.
Апеляційне провадженя № 33/824/4572/2019 Суддя-доповідач Гриненко О.І.
20 грудня 2019 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Расторгуєва О.В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Володарського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року, винесену відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Володарського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою суду, ОСОБА_1 , 08 жовтня 2019 року близько 22 години 30 хвилин в с.Гор-Пустоварівка Володарського району Київської області по вул.Росьова, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 210994-20» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі - ПДР), тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Володарського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною, винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження та з'ясування всіх обставин справи. Апелянт зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваної постанови суддя місцевого суду припустився суперечливого та необґрунтованого висновку вказавши, що вважає доведеним наявність в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, хоча протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складався за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку. Крім того ОСОБА_1 звертає увагу, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а вимагав від працівників поліції вказати правові підстави для зупинки його транспортного засобу. Також апелянт вважає, що відсутність в матеріалах справи направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння свідчить про те, що він не мав ознак алкогольного сп'яніння, які б давали підстави працівникам поліції вимагати від нього проходження огляду на стан сп'яніння.
Також, апелянт вказує на наявність неузгодженості пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , заслухавши його пояснення та пояснення його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
За наслідками перевірки рішення судді місцевого суду в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення суддею місцевого суду належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 055117 від 08 жовтня 2019 року (а.с. 1). Крім того, в матеріалах провадження містяться пояснення громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому порядку за допомогою спеціального технічного приладу та у лікаря-нарколога для визначення стану сп'яніння (а.с. 2, 3). Крім того, свідок ОСОБА_3 свої письмові пояснення підтвердив безпосередньо в суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Також, суддею місцевого суду з метою перевірки обставин адміністративного правопорушення зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення були допитані уповноважені особи патрульної поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які підтвердили факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 по причині непрацюючого заднього габаритного ліхтаря на автомобілі та встановлення в ході спілкування з водієм наявності у останнього явних ознак алкогольного сп'яніння. Однак, пройти огляд на стан сп'яніння в установленому порядку водій відмовився.
Крім того, суддя місцевого суду обґрунтовано послався як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на відеозапис з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано факт відмови апелянта від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було повно, всебічно та об'єктивно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, та обґрунтовано зроблено висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , щодо невідповідності пояснень свідків фактичним обставинам зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, так як вони є явно надуманими та спростовуються самими письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повністю підтверджують суть правопорушення, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 055117 від 08 жовтня 2019 року.
Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи письмового направлення на огляд водія на стан сп'яніння до медичного закладу, як на доказ того, що він не мав ознак алкогольного сп'яніння є неспроможним, так як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, в тому числі в закладі охорони здоров'я, а відтак підстав для видачі такого направлення у уповноважених осіб патрульної поліції не було.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова Володарського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обгрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
Що стосується висновку суду, викладеному у мотивувальній частині постанови про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, то слід зазначити, що він зроблений суддею помилково, так як зазначаючи в оскаржуваній постанові обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суд вказав, що ним порушено п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто відмова від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку, за що наступає відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вказаний висновок судді підлягає виключенню з мотивувальної частини оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Володарського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити, виключивши з мотивувальної частини висновок про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко