ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у роз'ясненні судового рішення
03 січня 2020 року м. Київ № 826/6348/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Генеральної прокуратури України про роз'яснення судового рішення від 01.08.2019 у справі
за позовомОСОБА_1
доГенеральної прокуратури України
про скасування Наказу від 13.04.2017 р.
прийняв до уваги таке:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Генеральної прокуратури України, у якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 13.04.2017 №04-дц про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 13.04.2017 №04-дц про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.) сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Генеральної прокуратури України (код ЄДРПОУ 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 без змін.
Відтак, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 набрало законної сили 30.10.2019.
Разом з тим, 18.12.2019 від Генеральної прокуратури України надійшла заява про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019. Вказана заява обґрунтована тим, що скасування наказу від 13.04.2017 №04-дц про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 має наслідком його поновлення на на роботі. Разом з тим, заявник зазначає, про відсутність механізму поновлення позивача на посаді, враховуючи те, що згідно наказу Генерального прокурора від 03.10.2019 "221 "Про затвердження порядку проходження прокурорами атестації" строк подання письмових заяв Генеральному прокурору від прокурорів Генеральної прокуратури України про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора та про намір пройти атестацію сплинув 15.10.2019. Також зазначив, що у зв'язку з виявленням помилки в оскаржуваному наказі (в частині вірної назви посади позивача), до нього було внесено зміни наказом Генерального прокурора від 13.06.2017 №08-дц. Звернув увагу суду, що вказаний наказ про виправлення помилки позивачем не оскаржений.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, безпідставність, що має наслідком відмову у її задоволенні, зважаючи на таке.
Відповідно до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Як вбачається зі змісту поданої відповідачем заяви про роз'яснення судового рішення від 01.08.2019, останній фактично просить роз'яснити не ухвалене судом рішення, його резолютивну частину, а зазначає про відсутність механізму поновлення на посаді позивача у Офісі Генерального прокурора. При цьому роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення.
Суд звертає увагу, що поновлення позивача на посаді не було предметом розгляду справи №826/6348/17, та зокрема і в рішенні суду від 01.08.2019 вказане питання судом не вирішувалося.
Яка саме незрозумілість судового рішення саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання, заявником не обґрунтовано.
Системне тлумачення положень ст. 254 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 р. у справі № 21-452iп16, яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України, ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховується судом при застосуванні ст.170 КАС України.
Зі змісту заяви Генеральної прокуратури України про роз'яснення рішення випливає, що він просить встановити механізм поновлення позивача на посаді в Офісі Генерального прокурора, що взагалі не є предметом судового розгляду (як зазначено вище).
Таким чином, суд вважає заяву про роз'яснення рішення такою, що не підлягає задоволенню, оскільки резолютивна частина рішення від 01.08.2019 року, яким задоволено позовні вимоги, є чіткою та зрозумілою, не припускає кілька варіантів тлумачення, а роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не мають правового значення.
Варто зазначити, що неоскарження позивачем наказу Генерального прокурора від 13.06.2017 №08-дц, яким внесено виправлення до оскаржуваного наказу не впливають на виконання рішення у даній справі, оскільки вказаний наказ є похідний від оскаржуваного, який скасовано рішенням у даній справі.
Додатково слід зазначити таке.
Відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої, частина п'ята статті 129). Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення КС України від 30.06.2009 р. N 16-рп/2009).
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Враховуючи вище наведене, наказ Генеральної прокуратури України від 13.04.2017 №04-дц визнаний протиправним та скасований рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2019, яке набрало законної сили 30.10.2019. Зазначеним формулюванням рішення виключалась можливість його примусового виконання, оскільки будь - які додаткові дії відповідача не потрібні. Відтак, з моменту набрання законної сили рішенням суду від 01.08.2019, а саме з 30.10.2019 оскаржуваний наказ є таким, що не несе будь-яких юридичних наслідків, у зв'язку з його скасуванням у судовому порядку.
З огляду на зазначене вище суд вважає, що обставини, необхідні для реалізації інституту роз'яснення судового рішення, відсутні.
У зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення рішення від 01.08.2019 року по справі №826/6348/17, яке є зрозумілим за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення.
Керуючись ст. 254 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви Генеральної прокуратури України про роз'яснення рішення від 01.08.2019 року в адміністративній справі № 826/6348/17 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Суддя Р.О. Арсірій