Рішення від 03.01.2020 по справі 340/2789/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2789/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області Державної міграційної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області ДМС України в особі її Благовіщенського районного сектора у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України;

- зобов'язати Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області ДМС України оформити та видати ОСОБА_1 громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України.Позовні вимоги мотивовані тим, що в травні 2019 року, позивач звернувся до Гайворонського районного сектору Управління ДМС України в Кіровоградській області із заявою від 14.05.2019 року про видачу паспорта громадянина України виключно у вигляді книжечки, відповідно до Положення про паспорт Громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначила, що 10.10.2019 року вона звернулась до Благовіщенського відділу Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області ДМС України із заявою про вклеювання фотографії по досягненню 45 річного віку з пропуском встановленого для цього строку у паспорт громадянина України. В зв'язку з тим, що позивачем своєчасно не вклеєно фотографію її паспорт утратив чинність.

Однак, листом від 10.10.2019 вих.№32/526 Благовіщенський РС УДМС в Кіровоградській області відмовив позивачці у вклеюванні фотографії у паспорт громадянина України. Відмова мотивована тим, що законодавством та іншими нормативними актами України передбачено інший порядок документування особи паспортом, належність до окремих соціальних груп за переконаннями, віросповіданням не може бути підставою для відмови від дотримання передбаченого законом порядку отримання паспорта. Позивач вважає дану відмову протиправною та просить задовольнити дані позовні вимоги.

06 листопада 2019 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.1-2).

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Гайворонського районного сектору Управління ДМС України в Кіровоградській області із заявою в якій просила вклеїти фотокартку по досягненню 45 річного віку у паспорт громадянина України, зазначивши, що у зв'язку з її релігійними переконаннями відмовляється від пластикової ID-картки (а.с.15).

У відповідь на заяву листом від 10.10.2019 №32/526 відповідачем повідомлено, що згідно з чинним законодавством України, сплинув тридцятиденний термін протягом якого необхідно було звернутись із заявою про вклеювання фотокартки.

Зазначено, що абзацом 3 пункту 2 розділу V Порядку № 456 передбачено, що «... Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду...». Таким чином, вклеювання фотокартки можливе лише після надання вказаних документів.

Вважаючи дану відповідь, як протиправною відмовою відповідача, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесеного на підставі них спірної відповіді на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України "Про громадянство України", документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" до документу, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.21 цього Закону, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 (далі - Порядок №302).

Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (тобто у формі паспортної книжечки), оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Відповідно до пп.6 п.6 Порядку №302, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №795, обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

Отже, за чинним законодавством, громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення, зокрема, 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 45 років 26.01.2006 року, однак з вимогою вклеїти фотокартку у зв'язку з досягненням 45-річного віку вона не зверталась.

Однак, позивачем на адресу Благовіщенського відділу Державної міграційної служби України в Кіровоградській області надіслано заяву (датовану 10.10.2019) з проханням оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, у зв'язку із недійсністю, з підстав не вклеювання фотокартки після досягнення 45 років, раніше виданого.

Тобто, звернення позивача до відповідача із заявою про видачу йому паспорта, зумовлює необхідність обміну його паспорта у формі книжечки на паспорт з безконтактним електронним носієм, зразок та технічний опис бланка якого, затверджений постановою №302.

Разом з цим, у заяві позивач вказав про небажання отримувати паспорт нового зразка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

З 21.06.2019 року набрав чинності Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року №456 (далі - Порядок №456).

Приписами п.2 розділу V Порядку №456 визначено, що для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.

При цьому, суд звертає увагу, що положення Порядок №456 застосовуються до тих осіб, щодо яких вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, проте ні позивачем, ні відповідачами, не надано суду жодних доказів існування такого.

Водночас, позивачем не дотримано вимоги пп.1 п.7 Порядку №302, згідно яким оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Крім цього, Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 року №2503-ХІІ, на яке посилається у заяві позивач, не передбачено оформлення нового паспорта громадянина України у зв'язку з пропуском місячного строку для вклеювання фото до паспорта у формі книжечки при досягненні 45 років, тобто недійсністю.

Встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про відсутність підстав в органу Державної міграційної служби України для обміну паспортного документа шляхом оформлення та видачі позивачу нового паспорта громадянина України у формі книжечки.

Безпідставним у спірних правовідносинах є і посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у зразковій адміністративній справі №806/3265/17, оскільки Великою Палатою Верховного Суду були визначені наступні ознаки типової справи, за наявності яких адміністративна справа відноситься до вказаної зразкової справи, а саме: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 року №2503-ХІІ.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у вказаній зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 року №2503-ХІІ, в той час як спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з несвоєчасним зверненням позивача до територіального підрозділу для здійснення відповідачем вклеювання до паспорта фотокартки після досягнення 45-річного віку, тобто пропуском ОСОБА_1 місячного строку.

Відтак, обставини спірних правовідносин зумовлюють неможливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) провадження № 11-460 18.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області Державної міграційної служби України (вул. Єгорова, 25-А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25015) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула

Попередній документ
86771978
Наступний документ
86771980
Інформація про рішення:
№ рішення: 86771979
№ справи: 340/2789/19
Дата рішення: 03.01.2020
Дата публікації: 08.01.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів