про залишення позовної заяви без руху
02 січня 2020 року м. Київ № 320/7207/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,
до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610149/1 від 28.08.2019;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00269 від 28.08.2019;
визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610150/1 від 29.08.2019;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00270 від 29.08.2019;
визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610151/1 від 29.08.2019;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00271 від 29.08.2019;
визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610154/1 від 11.09.2019;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UAІ25250/2019/00278 від 11.09.2019;
визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610153/1 від 11.09.2019;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00277 від 11.09.2019;
визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610155/1 від 11.09.2019;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00279 від 11.09.2019;
визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610156/1 від 24.09.2019;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00280 від 24.09.2019.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За наслідком дослідження матеріалів позовної заяви, суддя дійшов висновку про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням такого.
В силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Зі змісту спірних рішень судом встановлено, що вони прийняті на підставі різних митних декларацій.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб'єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.
Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.
Зі змісту спірних рішень не встановлено, що вони прийняті на підставі однієї митної декларації.
Таким чином, цей адміністративний позов не містить жодних посилань на однаковість підстав виникнення заявлених позовних вимог або поданих доказів; пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність (єдині підстави їх виникнення, доказування яких спирається на однакові докази і обставини, тощо).
Також частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів для відповідача, які жодним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), з урахуванням висновків суду, що наведені у цій ухвалі, або надати ґрунтовні та деталізовані письмові пояснення, що заявлені позовні вимоги є пов'язаними між собою із наведенням конкретного переліку таких підстав;
- щодо позовних вимог, не пов'язаних єдиними підставами та доказами, - окремих адміністративних позовів у загальному порядку;
- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.