про передачу адміністративної справи за підсудністю
28 грудня 2019 року 320/7271/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо припинення виплати пенсії з 10.12.2018 ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо невиплати пенсії за період з 01.12.2018 по 28.02.2019 в розмірі 29587,56 грн. ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 29587,56 грн., яка невиплачена за період з 01.12.2018 по 28.02.2019, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у розмірі 1241,69 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
З'ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
У зв'язку з цим, у даному випадку, застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України (за вибором позивача).
У позовній заяві зазначено, що місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
На підтвердження адреси проживання позивачем додано до позовної заяви копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.06.2019 №3244-5000146367.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.06.2019 №3244-5000146367, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 , та фактичним місцем проживання/перебування позивача з 20.06.2019 є: АДРЕСА_3 .
Суд зазначає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.06.2019 №3244-5000146367 не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача.
Так, форма довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення" від 01.10.2014 №509 (далі - Постанова №509).
Відповідно до п. 1 Постанови №509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується).
Надалі Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 26.08.2015 №636, якою було внесено зміни до Постанови №509.
Так, вказаною постановою було викладено назву Постанови №509 у такій редакції "Про облік внутрішньо переміщених осіб" та викладено в новій редакції Додаток до постанови - Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до п. 1 Постанови №509 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №636) довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-IV (зі змінами та доповненнями) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;
документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.
Згідно з п. 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання" №579, якою внесено зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру", а саме виключено в абзаці першому слова "та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи". Вказана постанова набрала з чинності з 16.08.2017.
Отже, з 16.08.2017 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.06.2019 №3244-5000146367, не є документом, який підтверджує зареєстроване місце перебування позивача.
У зв'язку з цим, суд, встановлюючи місце проживання позивача, враховує інформацію з паспорту громадянина України - ОСОБА_1 , відповідно до якого зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .
У свою чергу, місцезнаходженням відповідача є місто Київ.
Отже, вирішення спору має здійснюватись або Донецьким окружним адміністративним судом, або окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружним адміністративним судом міста Києва).
В той же час, позивач звернувся з цим позовом до Київського окружного адміністративного суду, юрисдикція якого згідно з Додатком № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі" розповсюджується на територію Київської області.
За таких обставин та враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання позивача є Донецька область, а місцезнаходженням відповідача є м. Київ, дана справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду, а її розгляд має здійснюватись за правилами територіальної підсудності або Донецьким окружним адміністративним судом, або окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружним адміністративним судом міста Києва).
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду, який територіально розміщений в м. Києві, суд вважає за необхідне передати дану справу за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Зазначене не позбавляє позивача права подати заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва про передачу справи за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно з пунктом другим частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Отже, враховуючи підсудність даної справи Окружному адміністративному суду міста Києва, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до вказаного суду.
Відповідно до частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Керуючись ст.ст. 25, 26, 29, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу №320/7271/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.