ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"03" січня 2020 р. Справа № 300/2667/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» про стягнення заборгованості в сумі 65228,24 грн,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» про стягнення заборгованості в сумі 65228,24 грн.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору.
За змістом вимог частин 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що частина 1 статті 8 вказаного Закону містить вичерпний перелік умов, за яких можливе звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також зменшення його розміру.
Такими умовами є відповідний предмет спору за участю певних сторін, правовий статус однієї із сторін у такому публічно-правовому спорі або її майновий стан.
Всі згадані умови стосуються виключно фізичної особи як позивача чи сторони.
Підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати для суб'єктів владних повноважень, в даному випадку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Законом України "Про судовий збір" не визначено.
Слід також зауважити, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № 3674-VI "Про судовий збір" судам роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.
Суд зазначає, що в обґрунтування свого майнового стану, причиною чого є відсутність можливості сплати судовий збір, позивачем не подано жодного підтверджуючого документу.
Як наслідок, відсутність коштів у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для сплати судового збору не є тією обставиною, що впливає на майновий стан та може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додатково суд вказує на те, що позивач звертається до адміністративного суду не з метою захисту свого порушеного права, а як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України. З огляду на реалізацію владних функцій, звільняючи позивача від сплати судового збору, суд поставить в нерівні умови по відношенню до позивача інших платників судового збору, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, за подання даної позовної заяви.
Згідно частини 1 статті 1 вказаного Закону, судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 4 коментованого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень до суду адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1 921,00 гривень.
Із змісту позовних вимог слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 65228,24 грн.
Таким чином, позивач заявив одну позовну вимогу майнового характеру.
Враховуючи положення пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1921 гривню.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність позовної заяви до вимоги, визначеної частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 133, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» про стягнення заборгованості в сумі 65228,24 грн - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 1921 гривні.
В разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.