26 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1364/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Поп Н.В.
за участю:
позивача: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - представник Гутич О.В.
відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 щодо застосування заходів реагування,
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яким просить:
1. Прийняти позовну до свого провадження.
2. Задовольнити адміністративний позов та застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готель «Під Гимбою» фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
3. Стягнути розмір судових витрат з відповідача на нашу користь.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової перевірки щодо дотримання субєктом господарювання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складено акт від 17 вересня 2019 року №124 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДЕН В.2.5-56:2014). Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб'єкта господарювання не надходили. Оскільки, за результатами перевірки було виявлено, що при експлуатації готелю «Під Гимбою» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 грубо порушуються вимоги пожежної та техногенної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі, травмування та загибелі людей, що в свою чергу створює загрозу життю та здоровю людей, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача у дане судове засідання не зявився та не повідомили суд про причини неявки. Відзиву на даний позов до суду не надходило.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, про судове засідання призначене на 26.12.2019 року відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис про отримання повідомлення відповідачем.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
2. Обставини , встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідно, до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 20.08.2019 № 251 у період з 17 по 18 вересня 2019 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено перевірку територій, приміщень, будівель та споруд готелю «Під Гимбою» фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. (а.с.20-22).
За наслідками позапланової перевірки готелю «Під Гимбою» складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 17.09.2019 за № 127 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДЕН В.2.5-56:2014) (а.с.12-19).
Вказаний акт містить перелік порушень вимог законодавства, виявлених позивачем під час здійснення перевірки, а саме:
п. 1. На об'єкті відсутні розпорядчі документи та інформаційні покажчики з питань пожежної безпеки, (Пункти 2-4, 7, 8,10 розділу II ППБУ);
п. 2. На об'єкті на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі відсутні, (Пункти 5, 6 розділу II ППБУ);
ц. 3. Дотримання працівниками об'єкта встановленого протипожежного режиму не забезпечено, (Пункт 11 розділу II ППБУ);
п. 4. Посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, (Пункти 15,16,20 розділу II ППБУ);
п. 5. Горище не відділене від адміністративного та спального корпусів сертифікованим протипожежною перешкодою (люком) по вертикальній металевій драбині (Пункт 2.3 розділу III ППБУ);
п. 6. Керівник об'єкта, підприємства не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному'етані та не забезпечив їх технічне обслуговування, (Пункт 2.2 глави 2 розділу III ППБУ);
п. 7. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, (Абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);
п. 8. Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту не відповідають класу зони згідно з ПУЕ, не мають апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів, (Пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ);
п. 9. Відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів. (Розділ IV, пункт 1.7. ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.14p);-
п. 10. Тимчасові електромережі влаштовані та експлуатуються, (Пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ);
п. 11. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а здійснено за допомогою «скруток», (Пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);
п. 12. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться 1 раз на 2 роки, (Пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);
п. 13. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції), та без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що повинен виступати за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, (Пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ);
п. 14. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції), та без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що повинен виступати за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, (Пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ);
п. 15. Будівля не захищена від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» Розділ IV п. 1.21 (Наказ МВС України №І417 від 30.12.2014 року);
п. 16. Територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, не забезпечено, (Пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ);
п. 17. Системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) не справні та не утримуються в постійній готовності до виконання роботи, (Пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ);
п. 18. Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» не обладнано, (Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);
п. 19. Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», (Пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ);
п. 20. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств спеціальні пожежні щити (стенди) не встановлено, (Пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);
п. 21. Вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі, (Пункт 3.15 глави З розділу V ППБУ); .
п. 22. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється, (Пункт 3.17 глави З розділу V ППБУ).
Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб'єкта господарювання не надходили.
Згідно акту подальша експлуатація готелю «Під Гимбою» фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , із вищезазначеними порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Зазначені порушення зумовили звернення позивача до суду з вимогою щодо зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готель «Під Гимбою» фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до ч. 4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки належить право звернутися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, для вирішення спору суди мають встановити наявність або відсутність вищевказаних обставин на підставі відповідних доказів.
При цьому з аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно п. 2.5 Розділу № Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України №1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків (пункт 2.5 глави 2 розділу IIІ в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 657 від 31.07.2017.
Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для суду при розгляді даної справи.
Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готель «Під Гимбою» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
У рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людини, національного багатства і навколишнього природного середовища.
Як вбачається з аналізу статистичних даних щодо пожеж, однією з причин загибелі людей є невідповідність протипожежним нормам використаних матеріалів і конструктивних рішень, горючість застосованих матеріалів, низька межа вогнестійкості конструкцій.
При визначенні причин, що сприяють розвитку пожеж, слід відзначити широке застосування в спорудах деревини, властивості якої пов'язані з легкою займистістю та здатністю підтримувати горіння. Збереження несучої здатності дерев'яних будівельних конструкцій при пожежі є першорядним завданням, адже, як показують дослідження, руйнація будівель під час пожежі відбувається внаслідок обвалення несучих елементів в їх каркасі через руйнацію дерев'яних елементів.
Отже, протипожежне обробляння дерев'яних конструкцій в будинках усіх ступенів вогнестійкості суттєво впливає на забезпечення належного рівня безпеки.
Тому, суд вважає відсутність такого обробляння у будівлі готелю «Під Гимбою» є суттєвим порушенням правил пожежної безпеки, і сукупності з іншими порушеннями, які зафіксовані в Акті перевірки - створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, що відвідують цей заклад.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про туризм" (далі ЗУ № 324-95) готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України;
готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.
Згідно статті 6 ЗУ№ 324-95 основними цілями державного регулювання в галузі туризму зокерема, є забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав; безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб'єктів туристичної діяльності та їх об'єднань, прав та законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд.
Крім того, 24 грудня 2019 року Президент України підписав Указ № 948/2019 "Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні". Метою вказаного Указу є запобігання виникненню пожеж, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, можуть завдати істотної матеріальної шкоди, негативно вплинути на стан навколишнього середовища, економіки і національної безпеки, а також забезпечення оперативного реагування на такі пожежі.
Зокрема, згідно з указом, Кабінет міністрів повинен невідкладно забезпечити розробку і внесення на розгляд Верховною Радою законопроектів про посилення адміністративної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог (правил) пожежної безпеки, самовільне випалювання рослинності або її залишків.
Законопроект повинен передбачати і посилення покарання зокрема за вчинення суб'єктом господарювання, діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки, а також за явно помилковий виклик спеціальних служб, недопущення посадових осіб органів державного нагляду у сфері пожежної безпеки.
Крім того, повинні бути скорочені строки розгляду судових справ за позовами про повну або часткове припинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, обладнання, транспортних засобів у разі встановлення порушення вимог (правил) пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров'ю людей тощо.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, надавши оцінку аргументам учасників справи та мотиви, з яких вони виходили, враховуючи ту обставину, зупинення експлуатації будівлі відповідача є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення, а відтак, для збереження безпеки та здоров'я людей, працівників та відвідувачів субєкта господарювання, необхідно зупинити експлуатацію будівлі до повного усунення порушень.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-
1. Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 щодо застосування заходів реагування - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готель "Під Гимбою» фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (, мешканця АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено 27 грудня 2019 року.