09 грудня 2019 року о/об 13 год. 22 хв.Справа № 280/3651/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., за участю представника позивача Панасенко О.О., відповідача Васько Л.І., представника відповідача Трайдук А.С., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул.Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
про застосування заходів реагування,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (надалі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель і приміщень у яких здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повністю зупинити експлуатацію будівель і приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивача.
У позові зазначено наступне. В ході перевірки позивачем встановлено, що об'єкт де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 - будівлі, споруди, приміщення та територія за адресою: АДРЕСА_2 , експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме: 1) Приміщення бази відпочинку необладнані системою протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей); 2) Не забезпечені усі приміщення нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками); 3) Не проведено технічне обслуговування вогнегасників; 4) Не проведено вогнезахисне обробляння усіх дерев'яних горищних покриттів (крокви, лати) будівель бази відпочинку; 5) У житлових номерах для тимчасового проживання людей не вивішені на видимих місцях: плани евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки; 6) Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера в приміщеннях будівель не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту; 7) Не забезпечено захист будівель, споруд та зовнішніх установок закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд»; 8) Не забезпечено виконання замірів опору ізоляції електричних мереж та електроустановок; 9) Не забезпечено проходження посадовими особами навчаніш та перевірку знань з питань пожежної безпеки; 10) Не забезпечено територію об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення, відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007; 11) Для працівників охорони (сторожів), не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі. Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки №152 від 19.06.2019, що вказані у позові, створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.
Представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на позов (а.с.55-61), в якому зазначено, що позивач просить суд застосувати такий захід реагування, що не передбачений ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України та фактично скомбінований позивачем із окремих, відмінних і суперечливих між собою заходів реагування, визначених чинним законодавством України. Відповідно до п.7 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання. Позивач надав відповідачу відповідний припис на усунення порушень від 25.06.2019 за №135 чим підтвердив відсутність порушень що створюють загрозу. На думку відповідача повне зупинення роботи підприємства та зупинення експлуатації приміщення не буде відповідати основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване рішення суб'єкта владних повноважень, що визначено п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки що створюють загрозу (можуть призвести до виникнення пожежі), передбачені пунктами Акту перевірки відповідач усунув. Жодним нормативно-правовим актом в сфері пожежної та техногенної безпеки в Україні не визначено перелік порушень, які створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей і на підставі яких, органи суду - не фахівці в сфері пожежної та техногенної безпеки - можуть встановити настання реальної загрози від цих порушень. Позивач безпідставно відносить відповідача до суб'єктів господарювання високого ступеню ризику. Позивач, як спеціальний орган у сфері пожежної та техногенної безпеки, посилаючись на загрозу життю та здоров'ю людей, звернувся до суду з даним позовом з метою зупинення експлуатації приміщень відповідача, за сплином значного проміжку часу. Вказане ставить під сумнів описану позивачем в позові загрозу життю та здоров'ю людей. Оскільки планова перевірка відповідача була проведена з істотним порушенням, оформлений за її результатами акт перевірки від 19.06.2019 за №152 не може бути підставою для застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Відповідач, представник відповідача проти позову заперечували.
Ухвалою судді від 30.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 19.08.2019.
19.08.2019 ухвалою суду продовжено підготовче провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 21.10.2019.
21.10.2019 ухвалою суду зупинено провадження у справі до 09.12.2019.
09.12.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2019.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У період з 05.06.2019 по 19.06.2019 позивачем проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої 19.06.2019 складено Акт №152 (надалі Акт перевірки від 19.06.2019 за №152) (а.с.25-35).
В Акті перевірки від 19.06.2019 за №152 зазначено, що позивачем проводилась перевірка суб'єкта господарювання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (База відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1»).
Також, у період з 07.11.2019 по 08.11.2019 позивачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої 08.11.2019 складено Акт №485 (надалі Акт перевірки від 08.11.2019 за №485) (а.с.148-155).
В Акті перевірки від 08.11.2019 за №485 зазначено, що відповідачем не усунуті наступні порушення: 1) «У будинках дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності», що є порушенням - «Пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ»; 2) «Не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» будівель бази відпочинку», що є порушенням - «Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ».
Позивач позовні вимоги з урахуванням обставин наведених в Акті перевірки від 08.11.2019 за №485 не уточнив.
Відповідач з порушеннями вказаними в Акті перевірки від 08.11.2019 за №485 не погоджується.
Позов не підлягає задоволенню через зазначене вище та враховуючи наступне.
Судом прийнято до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позов. При цьому, суд зазначає таке.
1. У п.2.5 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених 30.12.2014 наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (надалі - «Правила пожежної безпеки в Україні»), зазначено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Суд погоджується з позицією відповідача, що у Додатку А (Обов'язковий) «Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і тип системи передавання тривожних сповіщень» ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» відсутні об'єкти, які ним використовуються.
Відповідно до приписів ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" до будинків V ступеня вогнестійкості відносяться будинки до несучих і огороджувальних конструкцій яких не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж розповсюдження вогню.
Позивачем не доведено, що до несучих і огороджувальних конструкцій будинків Бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж розповсюдження вогню.
Суд вважає, що позивачем не спростовано довід відповідача, що будинки Бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносяться до будинків V ступеня вогнестійкості, а, отже, п.2.5 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» відповідачем є не порушений.
2. Згідно з п.1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до п.5.5 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об'єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.
Відповідачем надано до суду Договір №17/06/16 страхування майна від 18.10.2019, укладений між ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) (а.с.103-106).
Так, у п.1.1 вказаного Договору №17/06/16 страхування майна від 18.10.2019 зазначено, що предметом договору страхування за цим Договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, згідно п.3.1 цього Договору.
Згідно з п.2.1 страховик приймає на страхування майно від знищення або пошкодження його внаслідок наступних страхових випадків: - пожежі (неконтрольований процес горіння. Що супроводжується знищенням майна в результаті дії вогню, в т.ч. викликаного ударом блискавки, аварією електромережі, вибухом (крім підпалу), що здатний самостійно поширюватися поза місцями, спеціально призначеними для його розведення і підтримання).
У п.3.1 Договору №17/06/16 страхування майна від 18.10.2019 зазначено про 21 будинок Бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Судом досліджено: Абрис земельної ділянки Бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.107); фотознімки будинків Бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.132-134, 160-161, 164-165); Оціночний акт з Поверховим планом (а.с.156-157).
Наведені документи свідчать, що будинки Бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» створені з дерева, окремо розташовані, є одноповерховими, їх площа не перевищує 100 кв.м. та є застрахованими.
Протилежного позивач не довів.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено порушення відповідачем п.1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» та необхідність обладнання будинків Бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,-
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 18.12.2019.
Суддя О.О. Прасов