20 грудня 2019 року Справа № 160/9220/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ВРС-Інжиніринг» до ДФС України та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ВРС-Інжиніринг» (ТОВ «ВК «ВРС-Інжиніринг», позивач) до ДФС України (далі - відповідач-1) та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач - 2), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.08.2019 №1259720/37374555;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.07.2019 №4 датою її фактичного подання.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що відмова в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 №4 є, на думку позивача, протиправною оскільки, в оскаржуваному Рішенні не конкретизовано (не підкреслено) які саме документи не надано на підтвердження реєстрації податкової накладної. Також, позивач наголошує, що господарська операція, за якою сформовано податкову накладну від 31.07.2019 №4, підтверджена всіма необхідними первинними документами, які своєчасно та в повному обсязі були надані контролюючому органу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області 26.11.2019 до суду надано відзив на позов, в якому контролюючий орган просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що платником податків не надано жодного документа на придбання запасних частин, що використовувались при здійсненні капітального ремонту вагоноперекидача. Також, відповідач зазначає, що ТОВ «ВК «ВРС-Інжиніринг» відповідно до пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків включено до переліку ризикових платників податків, у зв'язку з недостатньою кількістю працюючих осіб, відсутністю технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.
Від ДФС України 26.11.2019 до суду надано відзив на позов, в якому контролюючий орган просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДФС України від вимог ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 28 Порядку.
Від позивача 02.12.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій акцентовано увагу на тому, що на момент складання податкової накладної від контрагента було отримано попередню оплату за послуги, а тому позивач з об' єктивних причин не міг надати контролюючому органу жодних документів на придбання запасних частин.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясув авши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує наступне.
ТОВ «ВК «ВРС-Інжиніринг» є юридичною особою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності якого є: Код КВЕД 28.91 Виробництво машин і устаткування для металургії; Код КВЕД 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; Код КВЕД 28.99 Виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н. в. і. у.; Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів (основний); Код КВЕД 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; Код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; Код КВЕД 46.62 Оптова торгівля верстатами; Код КВЕД 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (підрядчиком) та ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (замовник) укладено договір підряду від 26.04.2019 №26.04.2019 за умовами якого позивач зобов'язувався виконати роботи по ремонту обладнання замовника. Орієнтовна вартість робіт за даним договором становить 5 744 688,39 грн. (пункт 3.1 договору).
Технічним завданням до договору визначені умови оплати, а саме: попередня оплата в розмірі 50% від договірної вартості робіт та 50 % вартості протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами Акта прийому-передачі виконаних робіт.
Позивачем на адресу свого контрагента виставлено рахунок на предоплату від 16.05.2019 №1/16/05-19 відповідно до договору підряду від 26.04.2019 №995-ЦК-ДЦ на загальну суму 5 744 688,36 грн. (в т.ч. ПДВ 957 448,06 грн.). В даному рахунку вказано, що підлягає до оплати 50% суми рахунка, а саме: 2 872 344,18 грн.
На виконання умов договору ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» та рахунку від 16.05.2019 на адресу позивача 31.07.2019 перераховано кошти в розмірі 2 872 344,18 грн. з призначенням платежу: «предоплата за капитальный ремонт вагонопрокидывателя, согл. дог.№995-ЦК-ДЦ от 26.04.2019г. ПДВ 478 724,03 ((1218687))», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки від 15.08.2019 №150819VU15150594.
У зв'язку з надходженням коштів на рахунок позивача, останнім складено податкову накладну від 31.07.2019 №1 на загальну суму 2 872 344,18 грн. (в т.ч. ПДВ 478 724,03 грн.) та направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Однак, на адресу позивача було надіслано квитанцію від 15.08.2019, відповідно до якої на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація ПН/РК від 31.07.2019 №1 в ЄРПН зупинена. В Квитанції зазначено про те, що ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
ТОВ «ВК «ВРС-Інжиніринг» подано Повідомлення від 20.08.2019 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Проте, за результатами розгляду пояснень позивача Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 23.08.2019 №1259720/37374555 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «ВК «ВРС-Інжиніринг» від 31.07.2019 №1.
Як вбачається із Рішення, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні.
Не погодившись з вищенаведеними рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено. що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, після отримання позивачем попередньої оплати від ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» за договором від 26.04.2019 №995-ЦК-ДЦ у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 31.07.2019 №1.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами п.201.10 ст.201 ПК України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246(далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Згідно положень п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №117).
Згідно пунктів 12 та 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
У відповідності до пунктів 15-21 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно пункту 27 Порядку №117, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.
Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинніх документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описки), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.
Суд звертає увагу відповідача на те, що податкова накладна від 31.07.2019 №1 була складена по факту надходження на рахунок платника податків попередньої оплати за послуги по капітальному ремонту, а не по факту виконання робіт, а тому суд критично ставиться до висновків відповідача про не надання документів щодо придбання запасних частин.
Матеріали справи свідчать, що податкова накладна від 31.07.2019 №1 була виписана по факту надходження коштів на рахунок платника, що підтверджується копією банківської виписки.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному випадку судом встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.
Таким чином, Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, від 23.08.2019 №1259720/37374555, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 №1, не відповідає вимогам підпунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладену від 31.07.2019 датою її подання на реєстрацію, суд виходить із наступного.
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, яка в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ВК «ВРС-Інжиніринг» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений ТОВ «ВК «ВРС-Інжиніринг» судовий збір у сумі 3842 грн., (платіжні доручення від 18.09.2019 №1921 та від 18.10.2019 №1955), підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 241-246, 250, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ВРС-Інжиніринг» до ДФС України та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення від 23.08.2019 №1259720/37374555 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.07.2019 №1 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ВРС-Інжиніринг» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ВРС-Інжиніринг» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська