03 січня 2020 року Справа № 160/7519/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 06.08.2019 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-2452-57.
2. Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в адміністративній справі, сторонам встановлено строки для надання заяв по суті спору та витребувано докази.
3. 06.09.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
4. 10.09.2019 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками та доказом його направлення позивачу.
5. Перевіривши матеріали справи судом було встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-2452-57 з пропущенням строку звернення до суду, у зв'язку із чим ухвалою суду від 10.09.2019 адміністративний залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
6. 11.09.2019 засобами поштового зв'язку до канцелярії суду від позивача надійшов оригінал заяви про розгляд справи за її відсутності.
7. 07.10.2019 засобами поштового зв'язку до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу.
8. 07.10.2019 на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2019 позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
9. Ухвалою суду від 09.10.2019:
- клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено;
- визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновлено строк звернення позивача до суду з цим позовом;
- вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження;
- призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 17.10.2019;
- витребувано від ОСОБА_1 оригінал або належним чином засвідчену копію заяви від 12.06.2019 про звільнення від сплати єдиного внеску;
- витребувано від відповідача інтегровану картку платника єдиного внеску за 2017 рік; копію заяви ОСОБА_1 від 12.06.2019 про звільнення від сплати єдиного внеску.
10. У підготовче засідання 17.10.2019 прибув позивач.
11. З метою належного виклику до суду відповідача, оголошено перерву до 14.11.2019.
12. 30.10.2019 засобами поштового зв'язку до канцелярії суду від позивача надійшли наступні документи:
- уточнена позовна заява з доказом її направлення відповідачу, в якій викладений наступний зміст позовних вимог:
-- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.11.2018 № Ф-2452-57 на суму 15 819,54 грн;
-- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.05.2019 № Ф-2452-57 на суму 21 030,90 грн;
- заява про збільшення позовних вимог;
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ф-2452-57 на суму 21 030,90 грн
13. 01.11.2019 від відповідача надійшли пояснення з додатками.
14. 14.11.2019 справу знято з розгляду та призначено підготовче засідання на 03.12.2019, у зв'язку з перебуванням головуючого судді І.О. Верба на лікарняному.
15. У підготовче засідання 03.12.2019 сторони не прибули.
16. Ухвалою суду від 03.12.2019:
- клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено;
- визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2452-57 від 10.05.2019 та поновлено строк звернення до суду;
- закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/7519/19;
- призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2019.
17. У судове засідання 17.12.2019 позивач та представник відповідача не прибули, у зв'язку із чим відповідно до статті 205 КАС України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
18. Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав для формування та направлення вимог про сплату боргу (недоїмки), оскільки позивач звільнений від обов'язку сплачувати єдиний внесок, у зв'язку із тим, що в період з 30.05.2016 проходить військову службу, брав участь в антитерористичній операції, уклав контракт в період мобілізації на проходження військової служби до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
19. Відповідачем не враховано частину третю статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки у разі не провадження позивачем як військовослужбовцем підприємницької діяльності, нарахування податків і зборів таким особам не здійснюється.
20. Із посиланням на пункт 9-2 частини другої розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», абзац другий пункту 7 розділу ІV Інструкції № 449, позивач просив позов задовольнити, оскільки 15 819,54 грн визначені у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 обраховані за 2017 рік та 9 місяців 2018 року, тобто період, коли позивач має право на звільнення від обов'язку зі сплати єдиного внеску у зв'язку із службою за контрактом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
21. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що позивач не відноситься до осіб, звільнених від сплати єдиного внеску, оскільки проходить військову службу за контрактом.
22. Позивач на дату формування оскаржуваної вимоги на суму 15 819,54 не перебувала у стані припинення підприємницької діяльності, звітність не подавала.
23. У 2017 році позивач була зобов'язана сплатити єдиний внесок до 10 лютого наступного року, у 2018 році позивач була зобов'язана сплачувати суми єдиного внеску щоквартально.
24. Починаючи з 01.01.2018, з метою здійснення контролю за своєчасністю сплати єдиного внеску фіскальним органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку нарахувань єдиного внеску, відповідно до якого станом на 31.10.2019 відповідно до ІКП ФОП ОСОБА_1 обліковувалась недоїмка у розмірі 21 030,90 грн.
25. Наявність недоїмки є підставою для формування та направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки).
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
26. ОСОБА_1 10.07.2009 зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
27. 04.06.2019 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, номер запису 22270060002039410.
28. Стан платника податків - 11, припинено КОР не пусті.
29. 30.05.2016 між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового та сержантського складу.
30. Контракт є строковим та укладеним відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
31. Відповідно до довідок від 18.10.2019 № 1463 та № 1464, виданих військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , за період з 01.01.2017 по 01.10.2019 сума доходу становить 365 262,11 грн, ЄСВ нарахований з цієї суми доходу за весь період в розмірі 80 358,32 грн та перерахований у повному обсязі, заборгованість по сплаті єдиного внеску відсутня.
32. Згідно довідки від 04.09.2018 № 1336, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_1 дійсно в періоди з 09.06.2016 по 11.09.2016, з 26.12.2016 по 15.05.2017, з 09.10.2017 по 06.11.2017, з 16.04.2018 по 30.04.2018 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.
33. Довідками від 14.02.2019 № 329, від 15.10.2019 № 1455, виданими військовою частиною НОМЕР_1 , підтверджено, що старший солдат ОСОБА_1 дійсно в періоди з 30.04.2018 по 18.08.2018, з 20.08.2018 по 25.12.2018, з 06.09.2019 (по дату видачі довідки) брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
34. 12.06.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення від сплати єдиного внеску.
35. 19.06.2019 листом № 71221/04-36-57-50, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області у відповідь на заяву позивача від 12.06.2019 вхід. № 68900/ФОП, повідомило, що фізичні особи-підприємці, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе, у зв'язку із чим заяву позивача залишено без виконання.
36. 25.06.2019 листом № 73955/10/04-36-57-60 відповідач надав позивачу копію вимоги від 08.11.2018 № Ф-2452-57 на суму 15 819,54 грн.
37. 19.08.2019 листом № 95374/10/04-36-57-60 відповідач надав позивачу копію вимоги від 10.05.2019 № Ф-2452-57 на суму 21 030,90 грн.
38. 25.05.2019 у виконавчому провадженні № 59032546 державним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
вчинення записів в ІКП
39. В інтегрованій картці позивача проведені наступні записи із кодом операції 17:
- 09.02.2018: 8 448 грн, нараховано ЄВ № 3491254/еv від 09.02.2018, термін сплати 09.02.2018;
-- станом на 28.02.2018 недоїмка 8 448 грн;
-- станом на 31.03.2018 недоїмка 8 448 грн;
- 19.04.2018: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 616335/еv від 19.04.2018, термін сплати 19.04.2018;
-- станом на 30.04.2018 недоїмка 10 905,18 грн;
-- станом на 31.05.2018 недоїмка 10 905,18 грн;
-- станом на 30.06.2018 недоїмка 10 905,18 грн;
- 19.07.2018: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 7546226/еv від 19.07.2018, термін сплати 19.07.2018;
-- станом на 31.07.2018 недоїмка 13 362,36 грн;
-- станом на 31.08.2018 недоїмка 13 362,36 грн;
-- станом на 30.09.2018 недоїмка 13 362,36 грн;
- 19.10.2018: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 8944226/еv від 19.10.2018, термін сплати 19.10.2018;
-- станом на 31.10.2018 недоїмка 15 819,54 грн;
-- станом на 31.12.2019 недоїмка 15 819,54 грн;
- 21.01.2019: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 190263/еv від 21.01.2019, термін сплати 21.01.2019;
-- станом на 31.01.2019 недоїмка 18 276,72 грн;
-- станом на 28.02.2019 недоїмка 18 276,72 грн;
-- станом на 31.03.2019 недоїмка 18 276,72 грн;
- 19.04.2019: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 3109650/еv від 19.04.2019, термін сплати 19.04.2019;
-- станом на 30.04.2019 недоїмка 21 030,90 грн;
-- станом на 31.05.2019 недоїмка 21 030,90 грн;
-- станом на 30.06.2019 недоїмка 21 030,90 грн;
-- станом на 31.07.2019 недоїмка 21 030,90 грн;
- 09.08.2019: 2 439,36 грн зараховано, стягнення в межах виконавчого провадження, платіжне доручення № 5825 від 08.08.2019;
-- станом на 31.08.2019 недоїмка 18 591,54 грн.
40. 02.09.2019 позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, як особою, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року з датою 04.06.2019, в якій у рядку 10.7 визначено показник чистого доходу « 0» грн.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
41. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
42. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
43. Відповідно до пункту 9-2 Перехідних Положень Закону № 2464-VI під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якщо вони не є роботодавцями.
44. Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа - підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
45. Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.
46. Під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для платників єдиного внеску, визначених у статті 4 цього Закону, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 цього Закону.
47. Підставою для такого зупинення є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до органів доходів і зборів цим державним органом протягом десяти днів після її мобілізації.
48. Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військовий обов'язок включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу.
49. Згідно частини другої та шостої статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
50. Видами військової служби є, зокрема:
- строкова військова служба;
- військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- військова служба за контрактом осіб рядового складу.
51. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;
- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
52. Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
53. Виключно Законом № 2464-VI визначаються, зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність.
54. Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
55. Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
56. Правила обліку платників єдиного внеску врегульовані статтею 5 Закону № 2464-VI.
57. Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
58. Відповідно до підпунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
59. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).
60. З 01.01.2017 відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
61. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
62. Згідно пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, в редакції до 31.12.2017, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
63. У зв'язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», внесено зміни до Закону № 2464-VI, які набули чинності з 01.01.2018.
64. З 01.01.2018 єдиний внесок нараховується:
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;
- у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
65. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача (частина четверта статті 7 Закону № 2464-VI).
66. В редакції до 01.01.2018, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
67. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
68. Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
69. Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
70. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).
71. Згідно частини першої статті 25 Закону № 2464-VI:
- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;
- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;
- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
72. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі - Інструкція № 449).
73. Пунктом 10 розділу ІV Інструкції № 449 визначено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
74. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
75. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
76. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
77. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
78. «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
79. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.
80. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.
81. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
82. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).
83. Згідно з розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
84. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:
- нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);
- нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);
- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
(1) щодо перебування на військовій службі
85. Звільнення від виконання обов'язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону № 2464-VI, встановлено для платників єдиного внеску, не роботодавців, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
86. В розглянутому випадку позивач проходить військову службу у добровільному порядку за контрактом осіб рядового складу, та не проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
87. Докази залучення позивача до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, матеріали справи не містять.
88. Таким чином, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах пункту 9-2 Перехідних положень Закону № 2464-VI.
(2) щодо сплати єдиного внеску роботодавцем
89. Особливістю цієї справи є нарахування сум єдиного внеску за період, протягом якого позивач не здійснював підприємницьку діяльність, не одержував дохід від такої діяльності, проте, за позивача, як працівника, сплачені суми єдиного внеску роботодавцем.
90. Відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VI не врегульовано.
91. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
92. Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
93. Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого (ЄДРСР 86203700):
- особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем;
- інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
(3) щодо автоматичного обчислення суми єдиного внеску
94. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) сформовані у зв'язку із автоматичним внесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) зобов'язань зі сплати сум єдиного внеску.
95. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, як підставу формування вимоги про сплату боргу (недоїмки), здійснення нарахування інвентаризації даних на підставі алгоритму автоматичного розрахунку, та пункт 4 Розділу VI Інструкції № 449.
96. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
97. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).
98. Порядок 1) нарахування, 2) обчислення та 3) сплати єдиного внеску визначені відповідними статтями Закону № 2464-VI.
99. Таким чином: нарахування єдиного внеску здійснює платник, правильність здійсненого нарахування - перевіряє орган доходів і зборів (пункти 2, 3 частини другої статті 6, частина третя статті 9); звітність про нарахування подає платник (частина двадцять восьма статті 8); донарахування здійснює орган доходів і зборів із застосування штрафних санкцій (пункт 3 частини одинадцятої статті 25).
100. Обчислення єдиного внеску здійснюється (стаття 9 Закону № 2464-VI):
а) платником: обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).
б) органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464-VI: обчислення єдиного внеску, здійснюється на підставі (частина третя статті 9 Закону № 2464-VI):
- актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску;
- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;
- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
101. Таким чином, частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює чіткий перелік документів (в подальшому доказів у судовому процесі), на підставі яких органами доходів і зборів здійснюється обчислення єдиного внеску.
102. В розглянутому спорі:
- акти перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску - не складались, перевірка в порядку пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI - не проводилась;
- звітність платником до органів доходів і зборів по єдиному внеску не подавалась;
- бухгалтерські та інші документи - не перевірялись.
(щодо вчинення запису в ІКП)
103. При вчиненні в ІКП записів були відсутні первинні документи, визначені пунктом 2 розділу І Порядку № 422.
104. В розглянутому спорі були відсутніми й підстави автоматичного відкриття ІКП, визначені розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422.
105. Відповідач не обґрунтував підстав та унормування процедури автоматичного відкриття ІКП та внесення в нього записів, процедури проведення інвентаризації даних.
(щодо формування вимог)
106. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією № 449.
107. Згідно пункту 10 Розділу ІV Інструкції № 449 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
108. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
109. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 надсилання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) передбачено у трьох випадках:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
110. Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
111. Таким чином, в розглянутих правовідносинах первісно мала б бути обчислена недоїмка, в порядку частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, однак, як зазначено вище, відповідне обчислення відповідачем не здійснено та не оформлено.
112. При проведенні перевірки в установленому законом порядку, та обчисленні єдиного внеску, відповідач мав встановити яка сума єдиного внеску у спірному періоді сплачена роботодавцем за платника податків, проте вказані дії відповідачем не здійснені.
113. Доводи відповідача про достатність відомостей облікових даних з інформаційної системи для внесення відомостей в ІКП, обчислення недоїмки по єдиному внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають вищенаведеним нормам права, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, акту нижчої юридичної сили, при цьому не виконавши вимоги пункту 10 Розділу ІV Інструкції № 449.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
114. Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та оцінює процедуру прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність статті 19 Конституції України.
115. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, судом встановлено, що обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом доходів і зборів без проведення перевірки, у порядку встановленому ПК України, вчинене автоматичне обчислення призвело до невстановлення факту сплати єдиного внеску за позивача роботодавцем та подвійного нарахування єдиного внеску.
116. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
117. Суд зазначає, що заявлений спір є майновим, отже вирішення спору пов'язане із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, тому суд враховує й норми статей 6, 13 Конвенції.
118. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
119. Вказаний висновок підтверджений ЄСПЛ також у рішенні по справі «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010).
120. Таким чином, недодержання встановленої законом процедури прийняття суб'єктом владних повноважень рішення призводить до незаконності рішення, що неодноразово зазначав Верховний Суд та відображено у чисельній практиці Європейського суду з прав людини.
121. Оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) прийняті всупереч порядку, встановленому абзацом сьомим частини першої статті 5, частиною третьою статті 9 Закону № 2464-VI (у формі незастосування) та пунктам 3, 4 Розділу VI Інструкції № 449 (у формі неправильного застосування), без врахування сплати єдиного внеску за позивача роботодавцем.
122. В розглянутому спорі, у разі відмови у задоволенні позову та визнання правомірною оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом, суду належало б зазначити про додержання органом доходів і зборів абзацу сьомого частини першої статті 5, частини третьої статті 3 статті 9 Закону № 2464-VI, визнання правомірним подвійного нарахування єдиного внеску.
123. Фактично здійснені послідовні дії відповідача - відкриття ІКП в 2018 році, внесення записів за періоди 2017-2018 роки (попередні та поточні періоди), формування вимог про сплату борги (недоїмки) - не є вчиненими у законному порядку та спосіб, отже є протиправними та такими, що порушують права та законні інтересі позивача та суперечать принципу належного урядування.
124. Недодержанням передбаченого порядку обчислення єдиного внеску відповідач ухиляється від виконання обов'язку, покладеного на нього законом, уникаючи виконання такого обов'язку та покладаючи тягар відповідальності та негативні наслідки на позивача, що є неприпустимим.
125. Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.
126. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п'ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
127. При вирішенні спору судом враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19.
128. Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
129. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856; вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.
130. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-2452-57 на суму боргу 15 819,54 грн., сформовану Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
131. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ф-2452-57 на суму боргу 21 030,90 грн, сформовану Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
132. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
133. Повне рішення складено 03.01.2020.
Суддя І.О. Верба