про повернення позовної заяви
02 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3530/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ф. А. Волдінер, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Волинської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Генеральної прокуратури України, прокуратури Волинської області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №2086к від 23.12.2011 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з позбавленням його класного чину старшого радника юстиції, присвоєного наказом Генерального прокурора України від 13.05.2003 № 433; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Ківерцівського району Волинської області з 24.12.2011 або на рівноцінній посаді; 3) стягнути з прокуратури Волинської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.12.2011 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із вказанням причин пропуску цього строку, а також належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви та примірників позовної заяви для відповідачів, оригінали яких є у позивача, а у разі відсутності оригіналів документів у позивача, зазначити їх місцезнаходження.
26.12.2019 позивачем подано до суду заяву щодо усунення недоліків позовної заяви. Щодо поновлення строку звернення до суду, позивач зазначив, що у зв'язку з перебуванням у під вартою з 14.12.2011 по 03.06.2016, а також з погіршенням стану здоров'я; тиску та залякування позивача та членів його сім'ї з боку державних органів, що завдало також шкоди здоров'ю дружині позивача ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з позовною заявою, так як такі дії могли завдати значної шкоди безпеці та здоров'ю його сім'ї. Тому, ОСОБА_1 просить визнати поважними причини пропуску строків звернення до суду з позовною заявою та поновити їх. Також до заяви копії документів, доданих до позовної заяви.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, виходячи з наступного.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Як слідує із позовної заяви, позивач просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №2086к від 23.12.2011 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з позбавленням його класного чину старшого радника юстиції, присвоєного наказом Генерального прокурора України від 13.05.2003 № 433; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Ківерцівського району Волинської області з 24.12.2011 або на рівноцінній посаді; 3) стягнути з прокуратури Волинської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.12.2011 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
Враховуючи вищевикладене, позивач істотно пропустив строк звернення до суду для оскарження наказу Генерального прокурора України №2086к від 23.12.2011 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з позбавленням його класного чину старшого радника юстиції, присвоєного наказом Генерального прокурора України від 13.05.2003 № 433, а саме близько 9 років.
В позовній заяві та у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що до моменту винесення Рівненським міським судом Рівненської області виправдального вироку від 21.05.2019, який набрав законної сили 31.10.2019, були ризики щодо завдання будь-якого виду шкоди йому та членам його сім'ї у зв'язку зі зверненням до суду з вказаним позовом, а також позивач мав проблеми зі станом здоров'я.
У свою чергу, під поважними причинами пропуску строку на оскарження слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась, та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд не погоджується, що обставини, вказані позивачем, є об'єктивно поважними, оскільки близько 9 років з часу винесення оскаржуваного наказу позивач не був позбавлений права на звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Відтак, суд дійшов висновку, що наведені у заяві обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено.
Згідно із пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Таким чином, оскільки наведені у заяві обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому позовна заява ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Волинської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої, частинами п'ятою - восьмою статті 169, статтею 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Волинської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ф.А. Волдінер