Справа № 345/4414/19
Провадження № 33/4808/17/20
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.
Суддя-доповідач Васильєв
03 січня 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бурака Б.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.,-
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 14.09.2019 року о 16.50 год. в м. Калуш по вул. Глібова керував автомобілем марки «Чері Амулет» н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова судді винесена поспішно, без з'ясування всіх обставин справи. а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що у вказаний день знаходився на поминальній службі за дружиною в церкві в м. Калуш і в якийсь момент йому стало погано, оскільки різко піднявся тиск і йому надавали медичну допомогу. Він прийняв заспокійливе на спиртовій основі, однак його пояснення працівники поліції не взяли до уваги.
На розгляд справи 25.11.2019 року не міг з'явитися, оскільки перебував на прийомі в лікарі через погане самопочуття, клопотань про відкладення справи ним не надавалось.
Просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисника адвокат Буряк Б.В. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду та закрити провадження у на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Так, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист.
Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 , оскільки хоча завчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.31). Зважаючи на це його неявку судом визнано як безпідставну та без поважних причин, а тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суд постановив розглядати справу без участі ОСОБА_1 .
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово приймав заходи щодо забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Так, розгляд справи було неодноразово призначено15.10.2019 року, 28.10.2019 року,08.11.2019 року та 18.11.2019 року та 25.11.2019 року.
29.10.2019 року ОСОБА_1 подав заяву про відкладення справи у зв'язку із бажанням мати захисника, судове засідання відкладено на 08.11.2019 року. В судовому засідання 08.11.2019 року адвокатом заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, судове засідання відкладено на 18.11.2019 року. Розгляд справи було перенесено на 25.11.2019 року, про що під розписку було ознайомлено ОСОБА_1 (а.с.31-32).
Однак, в судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Буряк Б.В. не з'явилися, не повідомили про поважність причин своєї неявки та не звернулися із клопотанням про відкладення розгляду справи.
Враховуючи сукупність вищевказаних обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчила про неналежне виконання своїх обов'язків та обґрунтовано розглянув справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини та процесуальна поведінка особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бурака Б.В. протягом розгляду справи в суді першої інстанції дозволили суду прийти до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для можливості розглянути справу без їх участі.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бурак Б.В. неодноразово не з'явились в судове засідання суду першої інстанції, намагаючись затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовуючи надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.
За своїм значенням принцип диспозитивності не є абсолютним, тому він не може служити виправданням безпідставного здійснення процесуальних прав, не пов'язаних з метою реального захисту своїх інтересів у встановленому законом порядку.
Вказані дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.
Разом з тим, з метою доступу до правосуддя та забеспечення права на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 14.09.2019 (а.с.1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів (а.с. 3), даними, які знаходяться в квитанції про проведення тесту газоаналізатором Драгер № 6810 від 14.09.2019р., де результатом аналізу є 0,65% проміле алкоголю (а.с. 2), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.5,6).
З урахуванням наведеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку є належними та допустимими.
Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від серія ДПР18 № 051440 від 14.09.2019 року, згідно якого водій ОСОБА_1 14.09.2019 року о 16.50 год. в м. Калуш по вул. Глібова керував автомобілем марки «Чері Амулет» н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП Калуського ВП старшого сержанта поліції Плескун Р.В., підписаний уповноваженою особою, що оформила протокол, свідками та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
ОСОБА_1 був присутній при складанні вказаного протоколу, був ознайомлений із його змістом, йому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у суді м. Калуш.
В графі протоколу пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив, що автомобіль доставлений йому додому.
Як вбачається з роздруківки приладу Drager Alcotest 6820 ARНЕ-0369 (а.с.2) тест №1095 в результаті огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу поліцейським за допомогою технічного засобу 14.09.2019 року о 16 год. 55 хв. було встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки результат тесту показав 0.65 %. Вказаний результат складений із заповненням всіх необхідних реквізитів, не містить довільних висловлювань або помилок, підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень. (а.с. 2).
В матеріалах справи наявні свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/7175 чинне до 18.10.2019 року про відповідність вимогам закону приладу Газоаналізатора Алкотест 6820 ARНЕ-0369.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3) огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку із виявленими ознаками: різкий запах алкоголю із порожнини рота, нестійка хода та почервоніння роговиці очей. У графі «з результатами згоден» даного акту ОСОБА_1 власноручно поставив підпис, що свідчить про його згоду із результатами проведеного огляду. (а.с.3). Акт відповідного огляду підписано також свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
До матеріалів справи долучені письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що в їхній присутності водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, результат огляду показав 0,65 % проміле, від освідчення в медичній установі правопорушник відмовився, про що свідки засвідчили власноручними підписами.
Згідно рапорту поліцейським СРПП Калуського ВП старшого сержанта поліції Плескун Р.В (а.с.7), 14.09.2019 року він заступив в наряд по охороні громадського порядку та безпеці дорожнього руху і під час патрулювання було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , при перевірці документів водія було прийнято рішення про проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер. Після проходження відповідного огляду, результат огляду ОСОБА_1 виявився позитивним 0.65 %, з чим останній погодився та було ознайомлено під підпис, після чого складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову про керуванням транспортним засобом ОСОБА_1 не ввімкнувши показник повороту (а.с.8). Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений, а машина доставлена правопорушнику додому.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
З вищевказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу Драгер, на відеозапису чітко зафіксовано, що після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_1 був ознайомлений із результатом проходження огляду 0.65 % проміле та йому було повідомлено про те, що вказаний результат значно перевищує допустиму норму.
Жодних зауважень на дії працівників поліції чи щодо неправомірності проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не було висловлено, натомість на відеозаписі зафіксовано про повідомлення ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що він не заперечує правильність результату встановленого під час огляду на стан алкогольного сп'яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, однак вважає його наслідком вживання ним лікарських препаратів.
Разом з тим, відповідно до вимог чинного законодавства при вирішанні питання про притягнення до відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП не мають правового значення обставини, які призвели до стану алкогольного сп'яніння, оскільки відповідальність настає за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Вважаю, що ОСОБА_1 не надані докази, які свідчать про те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений поліцейським за допомогою технічного засобу не відповідав вимогам ст.266 КУпАП.
Так, за змістом ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказана норма закону більш детально відображена у п. 6 Інструкції, де також наголошено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
Наявність відповідного акту огляду на стан алкогольного сп'яніння дозволяє суду прийти до висновку про те, що ОСОБА_1 після проходження огляду за допомогою технічного засобу повністю погодився з встановленими результатами і не наполягав на проведенні огляду в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідало вимогам ст. 266 КУпАП, приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 .
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи правопорушника ОСОБА_1 стосовного того, що він не вживав спиртні напої і не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а приймав лікарські препарати, які містять спиртовий розчин.
Так, ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Перевіривши сукупність доказів по справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання судом було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та накладено стягнення в мінімальних межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що відсутні встановлені п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП правові підстави для закриття провадження у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, оскільки постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесено в межах строків встановлених ст.38 КУпАП.
З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв
З оригіналом згідно:
Суддя: О.П. Васильєв