Провадження № 33/803/1442/19 Справа № 210/5463/19 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
17 грудня 2019 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Мудрецький Р.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Закалюжного Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою,15 вересня 2019 року о 00 год. 05 хв. в м. Кривий Ріг, по проспекту Металургів, 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA TOUR н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, рухів), від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі адвокат Закалюжний С.В. в інтересах ОСОБА_1 просить просить поновити строк апеляційного оскарження постанови, скасувати її та провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку оскарження постанови, захисник вказує на те, що судове рішення, яке було направлено судом на адресу ОСОБА_1 , він отримав від сусідів лише 08 листопада 2019 року, оскільки наприкінці жовтня перебував у відрядженні, про що свідчать долучені до скарги документи.
Свої вимоги про скасування постанови адвокат обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Захисник вказує на те, що наявний у матеріалах справи відеозапис засвідчує лише перебування транспортного засобу у нерухомому стані. Поряд із цим, адвокат вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить неточності щодо дати вчинення правопорушення, обставин вчинення правопорушення, а надана ОСОБА_1 копія протоколу не відповідає його оригіналу. Окрім цього, захисник вказує на незаконність вимоги про проходження огляду та зауважує, що складання відносно особи протоколів раніше у відповідності з вимогами Інструкції № 1452/735 не є підставою для таких вимог, а наявність ознак сп'яніння не підтверджується жодними доказами у справі. При цьому, адвокат звертає увагу суду на те, що направлення на проходження огляду ОСОБА_1 не вручалось. За вказаних обставин, на переконання захисника, суд дійшов до необґрунтованого висновку про наявність вини в діях його підзахисного, чим допустив неповноту судового розгляду, невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи, та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам Конституції України та практиці ЄСПЛ.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Закалюжного С.В., які апеляційну скаргу підтримали, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази у справі і доводи апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що справу було розглянуто за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника, а про ухвалення рішення вони дізнались лише після ознайомлення 06 листопада 2019 року з матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на те, що скарга була подана до суду 18 листопада 2019 року, тобто в межах 10-денного строку оскарження, передбаченого ст. 289 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вважає строк на апеляційне оскарження постанови пропущеним та приходить до висновку, що скарга підлягає апеляційному розгляду.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Ці вимоги судом першої інстанції виконані не були.
Частиною 1 ст. 130 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з вказаних вимог закону, адміністративна відповідальність, за ст. 130 КУпАП настає лише в разі, якщо особа керувала транспортним засобом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що жодних об'єктивних даних на підтвердження обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали провадження не містять.
Так, обґрунтовуючи свої висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд керувався виключно відомостями, що містяться на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, а також тими, що зазначені в протоколах, поясненнях свідків та рапорті. Жодних інших доказів судом досліджене не було.
На переконання суду апеляційної інстанції, наведені докази не є достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки жодні з них не засвідчують обставину керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських містить відомості лише про обставини складання протоколу, тоді як дані про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на ньому відсутні.
На підтвердження цих обставин вказує також й відсутність у матеріалах справи відомостей про відсторонення водія від керування транспортним засобом, що відповідало б положенням ст. 266 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції вказані обставини належним чином не дослідив та дійшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, доводи сторони захисту суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в цій справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідно й наявність в його діях складу цього правопорушення, у зв'язку з чим справа підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Закалюжного Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2019 року, якоюОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В. Мудрецький