Провадження № 22-ц/803/7199/19 Справа № 197/241/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Леонідова О. В. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.
05 листопада 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
при секретарі Догоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Широківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Зеленюка Романа Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця, -
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що 25 квітня 2019 року ним отримано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення суду від 29.03.2016, однак згідно Закону України "Про виконавче провадження" строк для виконання рішення сплив 10.04.2019 року. Окрім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" 1999 року строк сплив 10.04.2017 року. Тому скаржник просив визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Широківського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження №89916021 від 16.04.2019 року.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нового судового рішення про задоволення скарги в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог скарги, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року у цивільній справі №197/241/16-ц позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнутоз ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №014/151811/3655/74 від 27.08.2008 року в розмірі 19308,74 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.10.2015 складає 430210,02 грн., з них заборгованість за кредитом - 17520,39 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.10.2015 складає 390364,54 грн., та заборгованість за відсотками - 1788,35 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.10.2015 складає 39845,48 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" витрати по сплаті судового збору у розмірі 6453,15 грн.
На виконання вказаного вище рішення суду, яке набрало законної сили 09.04.2016 року, Широківським районним судом Дніпропетровської області 06.12.2017 року було видано виконавчий лист №197/241/16-ц зі строком його пред'явлення до виконання 3 року (а.с. 76).
03 квітня 2019 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" засобами поштового зв'язку було направлено на адресу Широківського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області зазначений вище виконавчий лист №197/241/16-ц із заявою про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується штемпелем поштового відділення Укрпошти на поштовому конверті, а також копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 77-78).
Постановою державного виконавця Широківського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 16.04.2019 року відкрито виконавче провадження №58916021 з примусового виконання виконавчого листа №197/241/16-ц, виданого Широківським районним судом Дніпропетровської області про стягненняз ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором №014/151811/3655/74 від 27.08.2008 року в розмірі 19308,74 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.10.2015 складає 430210,02 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 6453,15 грн. (а.с. 8-9).
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до п.2 ч.1 та ч. 2 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно пункту 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII).
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 статті).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 зазначив, зокрема, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001 №3-рп/2001).
Таким чином, враховуючи, що на дату набрання 05.10.2016 року чинності Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, річний строк (встановлений ЗУ "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV) пред'явлення виконавчого листа №197/241/16-ц від 29.03.2016 року до виконання не сплив (по 09.04.2017), то цей строк із набранням чинності нового ЗУ "Про виконавче провадження" №1404-VIII встановлюється протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду, тобто з 09.04.2016 року по 08.04.2019 року включно.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши пред'явлення стягувачем АТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначеного вище виконавчого листа №197/241/16-ц до виконання засобами поштового зв'язку 03 квітня 2019 року, тобто без порушення трирічного строку, встановленого ЗУ "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, - колегія приходить до висновку, що державним виконавцем Широківського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито 16.04.2019 року виконавче провадження №58916021 з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що надана суду копія поштового конверту не є підтвердженням направлення банком саме виконавчого листа №197/241/16-ц від 29.03.2016 року, не приймаються до уваги, адже суду апеляційної інстанції також представлено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, штрих-код якого збігається із штрих-кодом самого поштового конверту - №7350103735528, а також наявний вихідний номер поштової кореспонденції АТ "Райффайзен Банк Аваль" - №114-39/11-22058 від 01.04.2019 року, що також зазначений на заяві про відкриття виконавчого провадження (а.с. 24, 75, 77, 78).
Таким чином, судом вірно встановлено дату направлення АТ "Райффайзен Банк Аваль" 03 квітня 2019 року засобами поштового зв'язку на адресу Широківського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області виконавчого листа №197/241/16-ц із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді